Як розповідає «129-та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ», Джокер працював в Магадані на штольнях. Саме повернувся в Україну, як почалась війна в 2014-му. Потрапив до добровольчого батальйону під егідою МВС, як дійсний Криворізький козак, пройшов декілька місяців тренувань та злагодження
Так з 2014 по 2015 і приймав участь в бойових діях на таких напрямках, як Мар’їнка, Красногорівка, де отримав свій позивний «Джокер». Це був перший бойовий досвід.
«Якось так мене хлопці прозвали, оскільки Джокер, це карта, яка може виконувати роль будь-якої карти. Так і я: можу бути гранатометником, стрільцем та хоч і слюсарем чи шахтарем. Скажімо так універсальний боєць».
Після демобілізації у 2015 році поїхав працювати за кордон будівельником.
— Як для тебе розвивались події під час широкомасштабного вторгнення росії?
— Приїхав саме на ранкову зміну на роботу. Помітив, що всі чимось стурбовані. На питання «Що сталось?» почув одне «Повномасштабна війна почалась». Зателефонувавши знайомим, з ким служили в 2014-му, новини підтвердились. Написав вихідний «без збереження заробітної плати» на пару днів. Перше, що зробив, це за день облаштував укриття – підвал. Вже наступного дня почав шукати до якого підрозділу приєднатись, щоб стати до Захисту Батьківщини. Так, через знайомих, дізнався про набір до Територіальної оборони, куди згодом і потрапив.
— Тоді нашому Захиснику було байдуже навіть на яку посаду, аби бути корисним для Держави. Оскільки мав досвід роботи з гранатометом, був зарахований до окремого гранатометного взводу на посаду заступника командира взводу. Саме в складі цього підрозділу і стояв на захисті кордонів Криворіжжя. Декілька місяців потому «Джокер» вже працював у розвідці.
«Мені таке до вподоби, тим більше «дещо» я вмію, не перший рік, як то кажуть».
— Чи не було в тебе за ці півтора роки думок про «втому»?
— А втомився – це як? Я не вмію ні втомлюватись, ні боятись.
— Як тобі це вдається? Що допомагає?
— По-перше, це самодисципліна. По-друге, займаюсь собою, своїм здоров’ям та харчуванням.
— Якими якостями має володіти людина, щоб стати розвідником?
— Навіть не знаю. Скоріш за все, це має бути людина сильна духом, з аналітичним складом розуму. Розвідка – це не щось типу бігати по полях. Це, так би мовити, служба забезпечення інформацією про ворога. Ми маємо знати про ворога все: від їжі і зубної пасти, до туалету, скажімо так. Це важливо, щоб розуміти плани ворога наперед і бути готовим до всього.
— Є в тебе те, що мотивує скоріше Перемогти?
— Так. Я хочу вже додому, до нормального, спокійного життя. До дружини, до дітей. Зайнятись улюбленою справою. Дім довести до ладу, врешті-решт. Завести пару коней. Мрію про дельтаплан. Тобто планів більш ніж достатньо. Є за що боротись. Є заради чого вибити окупантів з рідних земель.
Рухаємось до Перемоги!
Слава Героям!
Слава Україні!
Підготувала до публікації
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
