Криворізька вчителька української жестової мови Ольга Біланова, яка у 2025 році стала переможницею спеціальної номінації «Інклюзивність» національної премії Global Teacher Prize Ukraine, продовжує працювати над доступністю освіти для дітей з порушеннями слуху. За рік після відзнаки її професійна діяльність отримала нове документальне підтвердження: у квітні 2026 року вона представила авторську методику викладання на всеукраїнському науково-методичному семінарі в рідній школі «Сузір’я».
Читайте також:Одна з 50 найкращих учительок України працює у Кривому Розі: що відомо про Вікторію Білик
Що відомо про її роботу після нагородження, які питання обговорюють фахівці з розвитку української жестової мови та які результати можна підтвердити за відкритими джерелами?
За що Ольга Біланова отримала відзнаку
Ольга Біланова викладає українську жестову мову, історію України, всесвітню історію та основи правознавства у Криворізькій спеціальній школі «Сузір’я» Дніпропетровської обласної ради. За інформацією Суспільного, у спеціальному закладі вона працює понад 20 років.
У жовтні 2025 року педагогиня перемогла в номінації «Інклюзивність» національної премії Global Teacher Prize Ukraine. Її професійна діяльність охоплює не лише роботу зі школярами, а й розроблення освітніх програм, створення навчальних посібників та поширення знань про українську жестову мову.
Біланова також очолює Криворізьку територіальну організацію Українського товариства глухих. За даними Суспільного, вона проводить заняття з жестової мови для представників різних професій, зокрема медиків, поліцейських та працівників центрів надання адміністративних послуг.
Читайте також:Місто без обмежень: у Кривому Розі планують відкрити ще один інклюзивний простір для дітей
В інтерв’ю виданню педагогиня пояснювала, що прагне допомогти дітям із порушеннями слуху соціалізуватися та почуватися повноцінними учасниками суспільства. Її мета — навчити дітей жити без комунікаційних бар’єрів.
Що змінилося у професійній діяльності за рік
Однією з найважливіших підтверджених подій 2026 року став всеукраїнський науково-методичний семінар «Від освітньої мрії — до педагогічної практики: розвиток української жестової мови у спеціальній освіті».
Захід відбувся 23–24 квітня на базі Криворізької спеціальної школи «Сузір’я». За інформацією Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, він об’єднав близько 100 учасників в онлайн- та офлайн-форматах. Серед них були фахівці спеціальної та інклюзивної освіти, представники інклюзивно-ресурсних центрів і громадських організацій.
Ольга Біланова представила авторську методику уроку української жестової мови для учнів восьмого класу. Тема заняття стосувалася морфології української жестової мови, зокрема самостійних і службових частин мови.
У матеріалах семінару педагогиню вже зазначено не лише як учительку та переможницю премії 2025 року, а і як наукову співробітницю відділу української жестової мови цього інституту.
Ще одним результатом професійної діяльності стала її публікація в науковому журналі «Особлива дитина: навчання і виховання». У статті «Розвиток української жестової мови у спеціальній освіті» Біланова висвітлила перебіг і результати квітневого семінару, а також актуальні питання розвитку української жестової мови в освітньому процесі.
Таким чином, за рік після нагородження можна підтвердити продовження викладацької, методичної та наукової роботи педагогині.
Які питання розвитку жестової мови обговорюють експерти
Під час квітневого семінару в Кривому Розі обговорювали не лише методики проведення уроків, а й питання створення доступних навчальних матеріалів.
Зокрема, професорка, докторка педагогічних наук Світлана Литовченко, яка очолює відділ освіти дітей з порушеннями сенсорного розвитку Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, представила тему застосування принципів універсального дизайну під час створення підручників для глухих учнів та дітей зі зниженим слухом. Інформація про її виступ опублікована в матеріалах семінару.
Цей напрям важливий для того, щоб навчальні матеріали враховували різні способи сприйняття інформації та потреби учнів.
Інший аспект розкриває кандидатка педагогічних наук Галина Воробель, директорка Хмельницької спеціальної школи №33. У науковій статті про навчання дітей з порушеннями слуху в умовах війни вона аналізує організацію навчального процесу, облаштування безпечного середовища, психосоціальну підтримку учнів і співпрацю з батьками.
Ці питання показують, що якість спеціальної освіти залежить не лише від володіння жестовою мовою, а й від організації навчання, доступності матеріалів та комплексної підтримки дітей.
Скільки дітей потребують інклюзивної освіти в Україні
Робота педагогів, які розвивають доступні методики навчання, відбувається на тлі ширших змін в українській системі освіти.
За оперативними даними Міністерства освіти і науки України, станом на 1 січня 2025 року в Україні налічувалося 33 397 інклюзивних класів, у яких навчалися 47 610 учнів з особливими освітніми потребами. За п’ять років кількість таких учнів в інклюзивних класах майже подвоїлася.
Ці показники охоплюють дітей з різними освітніми потребами, а не лише з порушеннями слуху. Вони демонструють загальний масштаб завдань, пов’язаних із забезпеченням доступної освіти.
Що відомо про освітній проєкт після вручення премії
У жовтні 2025 року Суспільне повідомляло, що Ольга Біланова отримала 250 тисяч гривень на реалізацію освітньої мрії. Тоді педагогиня планувала втілити проєкт у рідній спеціальній школі до кінця року. Деталі задуму на момент інтерв’ю вона не розголошувала.
У доступних публікаціях, перевірених для цього матеріалу, не вдалося знайти окремого звіту, який би підтверджував, який саме проєкт було реалізовано за ці кошти та яких результатів він досягнув. Тому пов’язувати грант із конкретними змінами в класі без додаткових відомостей передчасно.
Так само відкриті джерела не містять порівняльних показників успішності учнів Біланової за 2025 і 2026 роки. Водночас участь педагогині у всеукраїнському семінарі, представлення авторської методики та публікація наукової статті свідчать про продовження її роботи над розвитком української жестової мови в спеціальній освіті.
Для Кривого Рогу ця історія залишається прикладом того, як багаторічний педагогічний досвід може поєднуватися з методичною та науковою діяльністю, спрямованою на розширення освітніх можливостей дітей з порушеннями слуху.
