У лавах окремого штурмового батальйону Арей УДА служить боєць з позивним «Критий». Він командир взводу розвідників. Його історію розповіла Вікторія Сімкіна.
«Критий» прийшов у військо близько року тому з місць позбавлення волі. Бачив по телевізору трагедії Бучі та Ірпеня. Знав, що коїли рашисти, та з неймовірною люттю забажав їх знищувати фізично. Загибель дітей, жінок та людей поважного віку сприймає як особисте горе. Якось «Критому» та двом побратимам довелося відбивати атаки росіян втрьох кілька днів. Штурм йшов спочатку по шість чоловік. Потім по 14. Ворог як «за розкладом» починав з 7-ої ранку.
«Логістика наша була порушена повністю. З БК залишалося дві гранати та по два ріжка патронів. Воду пили з болота. Добре, що у знищених орків в аптечках були пігулки для очищення води. Їжею від них ми розжитися не могли, бо крім двох снікерсів – нічого. Головне, чим ми взяли – хитрість. Скручували з автомата ДТК і було враження, що стріляє кулемет. І ще кілька прийомів застосовували. Вони не дурні, звичайно. Там профі достатньо. Тому і знищувати їх було особливим задоволенням. А поклали ми руськіх багато. Якби було БК, ще б трималися. Та прийшов момент обирати — відтягуватись чи загинути. Я прийняв рішення відтягнутись»,- розповідає «Критий».
«Критий» хоче залишитися військовим і після війни. Він вірить у перемогу і підкреслює: воїни не збираються здаватися.
«Вибору не маємо, крім, як триматися. Значить, будемо триматися!», — резюмував «Критий».
Нагадаємо, раніше ми давали історію Костянтина Корецького з ПівнГЗК, який дістав низку відзнак за відчайдушну оборону України.
