Народилася пані Надія у вірменському селі Саратовка в родині працівника радіостанції та домогосподарки. Після війни працювала у Тсоавіахімі, а в 1952 році переїхала до Кривого Рогу, де присвятила себе роботі на Криворізькому електрозаводі. Її трудовий шлях- це майже 42 роки чесної та самовідданої праці. Нині жінка мешкає у Покровському районі.
Не лише робота визначала її життя. Надія Яковлівна обожнювала городництво, а ще – готувати для рідних традиційні грузинські страви. Її хачапурі, лобіані та знаменитий м’ясний пиріг кубдарі стали улюбленими на родинних застіллях. Коли здоров’я дозволяло, вона із задоволенням ходила до театру.
Попри свій поважний вік, пані Надія й нині залишається небайдужою. Щомісяця вона перераховує кошти до БФ «Повернись живим», на підтримку воїнів Збройних сил України.
За свій шлях ювілярка отримала низку нагород: медаль «Ветеран праці», ювілейні відзнаки, почесні грамоти від обласної ради та міського й районного виконкомів.
Пані Надія – вдова. Дітей, на жаль, уже немає, але поруч із нею велика родина: 5 онуків і 5 правнуків, які з любов’ю підтримують свою бабусю.
Щиро вітаємо Надію Яковлівну зі сторічним ювілеєм! Бажаємо їй міцного здоров’я, тепла, спокою, затишку та миру над українською землею.
До речі, у Кривому Розі нині проживає ще 16 довгожителів, яким виповнилося сто і більше років — і кожен із них, як і пані Надія, має свою унікальну історію.
Раніше ми писали, що Кривий Ріг привітав із поважним ювілеєм ветерана Другої світової Дмитра Кухтіна.
