2 червня до Тернівського району надійшла страшна звістка – у важкому бою обірвалося життя Євгена Сатановського. Чоловік у мирному житті навіть не уявляв себе у війську, але, коли вороги прийшли забрати майбутнє нашого народу — добровольцем став до лав захисників. Обороняв Мар’їнку, де проявляв надзвичайну відвагу. 29 травня, відбиваючи чергову навалу ворогів, воїн зустрів свій останній бій. Про втрату повідомили у соцмережі.
Євгену Сатановському було всього 28. У мирному житті він сумлінно працював на одному із підприємств міста. Після початку повномасштабного вторгнення, споглядаючи усі жахіття, які ворог вчиняв на нашій землі, чоловік твердо вирішив – йти до лав захисників та давати відсіч кровожерливим загарбникам.
Недивлячись на те, що за плечима у Євгена не було жодного досвіду військової служби, він став добровольцем. Тривалий час його не брали до війська, але наполегливість чоловіка зробила своє – у січні цього року він таки потрапив до ЗСУ.
Разом зі своїми підрозділами Євген стримував окупантів у Мар’янці. Колись, там була затишна околиця українського Донецькп, але після приходу «руського міра» містечко фактично припинило своє існування – від нього залишилися одні руїни. Втім, навіть серед них українські захисники продовжували хвилю за хвилею відбивати навали росіян.
Євген серед побратимів славився своєю сміливістю. Навіть у найважчій обстановці, коли життя висіло на волосинці, воїн ясно оцінював ситуацію та діяв чітко й виважено. За це користувався неабияким авторитетом.
29 травня ворог розпочав свій черговий штурм руїн Мар’їнки. Як зазвичай, на його шляху став підрозділ Євгена. Того дня чоловік, не даючи окупантам змоги просунутися далі на нашу землю, відважно поклав своє життя на вівтар перемоги: поранення, отримані в бою виявилися несумісними з життям і серце героя зупинилося навіки.
Редакція «Першого міського» висловлює слова щирого співчуття родині та усім, кому пощастило знати захисника.
