Ціна війни найстрашніша у світі – життя наших воїнів. Пам'ять про їхні подвиги житиме вічно серед поточних і майбутніх поколінь. На знак шани полеглих бійців Максима Носа, Дмитра Лагоди, Владислава Рубана, Сергія Курила сьогодні у гімназіях №38 та №33 відкрили меморіали.
Максим Нос за мирного життя опанував спеціальність «Підземна розробка корисних копалин». Після отримання диплома став частиною колективу шахти «Тернівська». Працював на дільниці №33. На 2015 – 2016 роки припала строкова служба. Після неї знову повернувся на підземну працю. У 2020 році став гірником очисного забою. До лав війська у час повномасштабного вторгнення потрапив у березні 2022 року. 28 лютого 2023 року його серце перестало битися під Кремінною Луганської області. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«З нічого міг розсміятися. Спортсмен, танцюрист, ні один шкільний захід без нього не проходив. Людина, у якої теж мало бути велике майбутнє, але його обірвала війна», — говорить директор гімназії №38 Тетяна Багоцька.
Дмитро Лагода у 2012 році прийшов електрозварювальником на шахту «Тернівська». З 2018 по 2020 рік був на строковій службі. Від жовтня 2022 року на війні перебував у якості старшого солдата, стрільця-санітара. 22 жовтня поліг поблизу Соледара Донецької області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Знайомі були з самого дитинства. Він завжди був терплячим, усміхненим, ніколи не відмовляв. Завжди допомагав. Гарна людина, світла. Говорив, що все було добре, що все в порядку, не треба турбуватися. Від першого шлюбу є син, йому, мабуть, вже 6 або 7 років. І дочка від другого шлюбу. Також тут сестра, мама. Добровільно пішов», — зазначає Анжеліка, невістка сестри Дмитра.
Владислав Рубан 26 лютого 2022 року призваний до ЗСУ. 19 лютого цього року загинув у боях. Нагороджений посмертно нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Спочатку він був на Херсонському напрямку. З кінця 2023 року – на Донецькому. Був щільний мінометний обстріл. Він був не такий, як усі, веселий. Він був особливий, справедливий. Він не стояв осторонь, він сказав, що буде захищати. У нас була єдина дитина. Він навчався, у нього була бронь, але він сказав, що йде, і все», — промовила Жанна Станіславівна, мама Героя.
Сергій Курило – випускник гімназії №33. Командир розвідувального взводу Валерій Юсупов мав честь служити з ним у Луганській та Донецькій областях у 2014-2015 роках.
«Військовий – професія. Це риса характеру, а воїн – стан душі. Це про нього. Він був дуже професійним військовим, він мав авторитет серед своїх бійців і мені дуже він допомагав у справі керуванням військовим підрозділом. Вихований він дуже був, підготовлений, але проти артилерійського снаряду ніхто не може цілити, йому не пощастило, на жаль. Ми втратили справжнього сина нашої України, нашого друга, сина своєї матері, батька своєї дитини», — прокоментував командир розвідувального взводу Валерій Юсупов.
Сергій мав численну кількість нагород – відзнаку президента України «За участь у антитерористичній операції», орден «Лицарський хрест України», почесну відзнаку «За оборону Дебальцево», медаль «Ветеран війни», нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІ ступеня. Його життя обірвалося 16 березня 2022 року.
Вічна пам'ять захисникам! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Кривий Ріг провів у засвітинацгвардійця Андрія Шпильового.
