Як повідомляє «Криворізька окрема бригада територіальної оборони», один день цивільного життя — саме так один з воїнів Криворізької бригади територіальної оборони «Свят» описує своє життя за час війни в Україні
Знайомтесь, В’ячеслав «Свят». До 30-ти ще далеко, а вже впевнений в собі військовий.
З сім’ї лише мама та брат, який також воює.
З освіти встиг закінчити лише 11 класів в далекому 2013 році, після чого відслужив строкову службу в 15 полку реактивної артилерії. Відтоді кожен день зі зброєю в руках на захисті Батьківщини.
Після строкової служби пішов служити у 25 окрему повітрянодесантну бригаду, де прослужив до лютого 2022 року. За цей час пройшов Авдіївку, Дебальцеве, Торецьк і це далеко не весь список місць, в яких брав участь в боях з ворогом.
«В моєму розумінні «цьому агресору» тут не місце на НАШІЙ ЗЕМЛІ. Якби тяжко не було, я буду захищати Батьківщину, адже тут моя сім’я, тут мої люди, друзі, близькі та рідні».
Потім вже вирішив звільнитися, але звільнився лише «один день», бо почалась повномасштабна війна, тому знову пішов вже в перший же день вторгнення до військкомату, де мобілізувався до Криворізької обр ТрО. Так і лишився служити, залишаючись вірним присязі.
«Хоч кожен день в бойових діях, але я розумію що це служба, це важка робота і я маю її виконувати на високому рівні. Поставлена задача, яку я ставлю перед собою — звільнити Україну від агресора, щоб далі жити як і жили. Немає часу на будь-яку паніку чи стреси, бо побратимам так не допоможеш. Хочеться просто вже закінчити цю війну та відпочити, але те все буде вже після ПЕРЕМОГИ».
Всю молодість військовий, але після війни будує плани піти на роботу як звичайний цивільний, не дивлячись на нагороди чи звання.
«Для тих хто зараз живе цивільним життям хочеться сказати, що треба кожного дня переборювати свій страх, лінь, взяти себе в руки та прийти нам на допомогу. Нам тут зовсім не легко, а якщо і далі сидіти склавши руки, ні до чого доброго це не приведе. Зараз кожного дня доводиться вчитись на своїх успіхах і помилках, старатись, слухати своїх командирів і сумлінно виконувати поставлені завдання – це як і настанова для молодих хлопців, які поповнюють ряди військових для боротьби з окупантами».
Пройшовши такий довгий шлях війни в нас лише один напрямок лишився — лише вперед, лише до ПЕРЕМОГИ! Разом і до ПЕРЕМОГИ!
Слава Україні!
Підготувала до публікації
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
