6 травня на центральному кладовищі місце останнього спочинку знайшов морський піхотинець, стрілець Сергій Мар'яненко. Він загинув під час героїчної оборони Маріуполя, але підтвердження прийшло лише нещодавно. Вже на Азовсталі під час чергового штурму його позицію накрило «Градом».
Сергія Мар'яненка виховували у дитячому будинку. Все дитинство і юність чоловіка пройшло на очах у виховательки Вікторії Пронько.
«Сергій був моїм вихованцем, моїм сином. З самого дитинства він був дуже гарною дитиною. Він був добрим, чемним, вихованим, він дуже відповідально відносився до навчання. Приймав активну участь у всіх заходах. Сергій мав дружні стосунки з усіма одногрупниками. З повагою відносився до всіх робітників дитячого будинку. Він був настільки трудолюбивим, що все планував, все будував, все перебудував. Він мріяв стати будівельником», — поділилася спогадами про ті роки жінка.
Сергій ступив на шлях військового у 2021 році – підписав контракт, хоч і не мав досвіду строкової служби. Він влився у ряди 36-ї окремої бригади морської піхоти. Спочатку служив у Миколаєві. Незадовго до повномасштабного вторгнення військового направили до Маріуполя.
«Потім його забрали. Туди вже прям. На війну. Йому подзвонили на Новий рік і сказали, щоб він виїжджав. І він виїхав. І тож, він мені подзвонив, як вже війна почалася 24-го числа. І сказав, що бережи дітей, війна почалася, будь обережна», — розповіла дружина полеглого Вероніка.
Його підрозділ зміг пробитися на Азовсталь, але вийте звідти Сергієві не судилося. 5 травня чоловік зустрів свій останній бій. Довгий час вважався зниклим безвісти, лише генетична експертиза змогла довести, що захисника вже немає.
Воїна посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня.
Нагадаємо, Кривий Ріг провів у засвіти Олександра Химиченка, воїна, що загинув б’ючись з ворогом на відстані простягнутої руки.
