У рідному Кривому Розі місце останнього спочинку знайшов воїн Дмитро Хлєбов. Воїн долучився до Сил оборони від початку повномасштабної війни та боронив східні кордони. З 1 березня він перестав виходити на зв'язок і вважався безвісти зниклим. Підтвердило його втрату генетичне дослідження.
Дмитро зростав у великій родині: мав трьох братів і двох сестер. Як старша дитина завжди допомагав мамі. Фах отримав у тоді ще 37-му училищі – став електрозварником і працював у конверторному цеху «Металстілу». Через деякий час створив родину.
«Грали футбол, як завжди, у дворі. Він така людина, що не посидить на місці. Матері допомагав весь час, всім допомагав. Він був добрий спеціаліст — мав шостий розряд, клеймо. Він добре працював. Ми завжди їздили по родичам, якщо провідували. І всі так удивлялися, що ми так поводимося близько. Він ніколи не унивав. Підбадьорював усіх, навіть на службі», — розповів про дитячі роки воїна його брат Андрій.
На початку війни чоловік отримав повістку і долучився до ЗСУ.
«Він з такою радістю пішов на захист. У мене сльози градом, а він з радістю каже: «Не плач, мама, а хто ж буде?», — прокоментувала мама захисника Раїса.
Чоловік ніс службу механіком у мотопіхотній частині. Виконував бойові завдання на сході країни, а потім отримав направлення у Бахмутський район. За два роки служби він жодного разу не приїздив додому. Востаннє телефоном зв’язувався з мамою 1 березня рано вранці. Відтоді жінка не чула голос сина. Рідні не втрачали надії, коли їм повідомили про зникнення Петра. Її розбив результат експертизи.
6 червня воїна з військовими почестями провели в останню земну дорогу.
У нього залишилися мама, брат, сестри, племінники і донька від першого шлюбу.
Вічна пам'ять і низький уклін герою за подвиги!
Раніше ми писали, що Кривий Ріг на війні втратив Віктора Левицького.
