Службовця військової частини 3011 із Кривого Рогу Володимира повномасштабне вторгнення застало на ротації в Маріуполі. Спочатку гвардієць працював над забезпеченням передових частин, а коли почалася облога міста, взяв до рук зброю та тримав оборону в надскладних умовах. Отримавши поранення, криворіжець пройшов через тривалий полон та навесні повернувся додому. Його історію розповідає пресслужба на своїй сторінці в соцмережі.
Володимир потрапив до району проведення Операції об’єднаних сил ще до початку повномасштабної війни, на ротацію. Завданням чоловіка було забезпечувати водою позиції своєї ротно-тактичної групи.
В Маріуполі криворіжця і застало вторгнення ворогів. Уже 26 лютого усі підрозділи передислокувалися до міста та готувалися до тривалої оборони. Тоді Володимир продовжував виконувати своє основне завдання – забезпечувати водою передові позиції наших військ, не зважаючи на постійні та руйнівні обстріли із боку окупантів. Дуже швидко місто виявилося напів зруйнованим. Окупанти тоді вже зайшли на правий берег Кальміусу та намагалися прорватися на лівий.
«Доводилося працювати у складних умовах – зазвичай набирали воду у приватному секторі. Коли цистерна була повна, могла загрузнути та доводилося під обстрілами за допомогою домкратом її витягати. Але в такі моменти ти не зважаєш на «прильоти» поряд. У тебе в голові лише одна думка – витягти машину», — згадує нацгвардієць.
Коли місто опинилося в оточенні, а бої почали точитися прямо на його вулицях, криворіжець став до зброї. Разом зі своїми побратимами він тримав оборону на території пожежно-рятувальної частини у східному районі міста. Тримали там позиції воїни до кінця березня. Ворог неодноразово намагався прорватися, використовуючи важку техніку, але наші воїни давали гідну відсіч – накривали його вогнем та підбили БТР. Як каже сам Володимир: «Я зберігав максимальний спокій, адже у бойових діях твій найбільший ворог – паніка. У вуличних боях, перестрілках росіяни програвали. Коли вони це розуміли, то направляли на наші позиції танки».
Пізніше підрозділ Володимира тримав оборону уже в приватному секторі. Тоді чоловіку довелося зіткнутися із ворогом особисто, про що той каже: «Я знаходився біля огорожі, а з-за повороту вийшло «чудо» з білою пов’язкою. Ще двоє росіян сховалися в кущах поряд. У такі моменти сумнівів у тому, що повинен робити не виникало. Росіяни нас боялися – їх відправляли як гарматне м’ясо. Там знаходилися кадирівці, ГРУ та так звана «Народна міліція ДНР».
У квітні Володимир отримав поранення. Тоді його намагався «зняти» ворожий снайпер». Однак куля залетіла під бронежилет та вийшла, зачепивши грудну клітину. Боєць потрапив у госпіталь. Для кровожерливих окупантів не було великою проблемою обстрілювати навіть його. Під час однієї такої атаки, коли окупанти скидали на поранених бійців ВОГи, криворіжець кинувся витягувати побратимів та отримав осколкове поранення.
А далі на Володимира чекав тривалий полон. Лише на початку березня, уже 2023 року, в рамках чергового обміну, воїн повернувся додому. Зараз нацгвардієць продовжує лікування та реабілітацію від отриманих у Маріуполі поранень.
