День вшанування пам’яті та нагадування суспільству про трагічні події в історії України, викликані насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відзначається у нашій країні щорічно у третю неділю травня згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Як зазначають у Дніпропетровській ОВА, сьогодні історія повторюється кремлівськими нелюдами, та зараз нас захищають найкрутіші воїни і сильний голос українців чують у всьому світі.
Вже пройшло майже 90 років з часу, коли борцям за волю України та священникам, художникам та письменникам й іншим представникам інтелігенції оголошували вироки за першою категорією, які означали «розстріл» та за другою категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку.
Тільки в 1937-1938 роках радянською владою в Україні було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів. Упродовж десятків років злочини ретельно приховувались: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Там розташовувався об’єкт спеціального призначення НКВС, де у 30-40-х роках минулого століття відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.
Винищення інтелігенції та жорстокість кривавого радянського режиму не знала меж. Розстріли, заслання до таборів, депортації, ув’язнення. Сотні тисяч невинно вбитих українців. Та один вирок на всіх – «ворог народу». За роки незалежності в Україні чимало зробили задля пам’яті, визнання та оприлюднення жахливих злочинів радянської машини проти українства. Але всі ми й надалі маємо свідчити правду і робити все для того, аби злочини більшовизму були остаточно викриті та засуджені. Як і злочини сьогодення, злочини рф проти українців.
«У третю неділю травня вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій. Тих, хто постраждав за право любити свою країну. Тих, хто прагнув свободи й справедливості. Сьогодні нам вдвічі боляче, бо історія повторюється, – зазначають у Дніпропетровській ОВА. – Кремлівські нелюди діють тими ж методами. Катівні в підвалах, замордовані люди зі зв’язаними руками. Буча, масові поховання в Ізюмі. Але зараз нас захищають найкрутіші воїни. Наш голос сильніший. Його чує весь світ. Ми маємо чітку мету – перемогти».
Цього дня у Кривому Розі на всіх будинках та установах приспущений Прапор України, організовані тематичні заходи у бібліотеках та музеях.
