23 жовтня Кривий Ріг з болем у серці простився з двома полеглими захисниками: 45-річним Володимиром Ворфоломеєвим та 38-річним Олександром Дворніковим. Володимир загинув на Донеччині. До війни він працював у шахті, мав сина. Життя Олександра обірвалося на Луганському напрямку. Після мобілізації чоловік пройшов навчання в Англії. Вдома в нього залишилася батьки та рідна сестра.
У Кривому Розі провели у засвіти двох захисників Володимира Ворфоломеєва та Олександра Дворнікова
23 жовтня Кривий Ріг з болем у серці простився з двома полеглими захисниками: 45-річним Володимиром Ворфоломеєвим та 38-річним Олександром Дворніковим. Володимир загинув на Донеччині. До війни він працював у шахті, мав сина. Життя Олександра обірвалося на Луганському напрямку. Після мобілізації чоловік пройшов навчання в Англії. Вдома в нього залишилася батьки та рідна сестра.
Володимир Ворфоломеєв працював на підприємствах нашого міста, у шахті. Відслужив строкову службу, тому мав певний військовий досвід. Коли принесли повістку – приєднався до лав захисників. Після військових навчань 45-річного чоловіка направили на Донеччину. Там 29 вересня він виконував останнє бойове завдання.
«Добрий був, дуже приємний і хороший, завжди допомагав з усім без питань. Дуже не вистачатиме Вови. В мене син пропав, то особливо за такими військовими, що своє життя віддають за нас, я дуже співчуваю», – таким запам’ятала Володимира сусідка Людмила.
Вдома на нього чекав син, брат, сестра та племінники.
Олександр Дворніков працював електриком на «АрселорМіттал» та інших підприємствах Кривого Рогу. Військового досвіду не мав, але коли мобілізували, відправився боронити рідну землю. 38-річний чоловік пройшов навчання в Англії, після яких рушив виконувати завдання на Луганщину. 11 жовтня життя захисника обірвав ворожий артобстріл.
«Дуже хороша людина. Завжди до людей ставився добре. Друзів мав багато. Шкода хлопця. Дуже його не вистачатиме. Я нещодавно поховала сина, через хворобу. А так хлопці гинуть, дуже тяжко. Йому царство небесне, а батькам кріпитися. Треба жити. Будемо пам’ятати його все життя. Таке не забувається», – поділилася тітка Олександра.
Живим воїна з фронту не дочекалися рідна сестра та батьки.
Прощання з воїнами відбулося 23 жовтня на Центральному кладовищі.
Нагадаємо, що сьогодні у Кривому Розі провели у вічність Максима Селезньова, який загинув під Авдіївкою.
