На сцені театру Шевченка виступили слухачі Університету третього віку — найстаршому учаснику 90 років
Криворіжці щодня доводять, що життєлюбність, стійкість і творчість не мають вікових меж. У театрі імені Тараса Шевченка відбувся гала-концерт міського фестивалю «Життя триває», який об’єднав залюблених у пісню мешканців міста — слухачів Університету третього віку.
Організатором співочого свята виступив Фонд «Українська перспектива» та за сприяння управління культури.
Фестиваль наповнився піснями й танцями, гумором, яскравими номерами, барвистими костюмами та щирими оплесками. У межах заходу 23 найкращих учасники отримали дипломи та спеціальні призи. Голова Ради оборони міста Олександр Вілкул подякував артистам за сміливість, талант і незламний життєвий оптимізм.
«Нині складно всім, та головне — не коритися труднощам. “Життя триває” для нашого Університету третього віку — не просто гасло, а спосіб життя. Ви доводите, що для таланту і жаги до життя не існує часових меж», — зазначив Олександр Вілкул.
Загалом у фестивалі взяли участь близько 200 артистів, які представили понад 100 концертних номерів. Найстаршому учаснику виповнилося 90 років. Глядачів особливо вразило прагнення людей поважного віку відкривати в собі нові здібності та здійснювати мрії, на які раніше не наважувалися.
Справжнім сюрпризом для публіки став виступ зіркової гості — народної артистки України Оксани Пекун.
«Криворізька публіка завжди зустрічає з любов’ю та шаленими оплесками. Мене з цим містом пов’язують понад 20 років творчої роботи. Я була щиро зворушена — вже після другої пісні не стримувала сліз», — поділилася співачка.
Окремі оплески зірвало подружжя Бахматських, яке нещодавно відзначило золотий ювілей спільного життя. Вони представили гумореску «Надійний рецепт для схуднення».
«Активність — це наш стиль життя. Ми завжди в русі, часто виступаємо й радимо всім не соромитися брати участь у таких заходах», — зазначили учасники фестивалю.
Уже 10 лютого стартує нова, весняна сесія Університету третього віку. Усіх активних криворіжців запрошують долучатися до великої «студентської родини», звертаючись до районних територіальних центрів.
