Випускники КГ №94: Олег Онищук, Олександр Герасімов та Сергій Дорофеєв, віддали свої життя, захищаючи Україну. Вони колись сиділи за цими партами, мріяли, будували плани, але з без вагань стали на захист держави. Тепер же про їх відданість країні всім розповідатимуть пам’ятні таблички.
Олег Онищук навчався у гімназії до 9 класу, згодом опанував фах електрогазозварника. Працював на «АрселорМіттал», займався виготовленням меблів, власноруч створюючи затишок у домі. Любив футбол і дружні зустрічі на полі. Був турботливим чоловіком і батьком. До лав ЗСУ його призвали у вересні 2024 року. Після важкого поранення Олег помер 9 лютого 2025 року на Харківщині. Посмертно нагороджений відзнаками «За заслуги перед містом» та «Гордість Довгинцівського району».
Олександр Герасімов навчався у гімназії дев’ять років. Пройшов довгий і насичений шлях від техніка-електромеханіка та служби в армії до економіста і спеціаліста міськвиконкому. У квітні 2023 року був мобілізований до лав Нацгвардії, служив у бригаді «Спартан». Загинув у 2023 році на Запорізькому напрямку, але довгий час вважався зниклим безвісти. Нагороджений відомчими та міськими відзнаками, «За доблесну службу», «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та «Гордість Довгинцівського району» (посмертно).
«Він у мене зростом метр шістдесят був, він був дуже яросним, якщо цього вимагала ситуація. Він міг змусити тікати бугая під два метри. Також був дуже принциповою людиною, жив за своїми ідеалами і принципами. Також він дуже любив читати, в нього повна шафа книжок», – розповів про полеглого його син Євгеній.
Сергій Дорофеєв навчався у гімназії з першого класу. Спокійний, врівноважений, надійний – таким його пам’ятають учителі й рідні. У цивільному житті працював водієм, мав усі відкриті категорії, що й стало вкрай важливим на фронті. До ЗСУ пішов добровільно у 2023 році. Служив військовим водієм, а потім – у підрозділі дронарів. Вивозив поранених, медиків, побратимів. Помер 29 червня 2025 року під час лікування після загострення хвороб. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та «Знаком пошани Саксаганського району м. Кривого Рогу».
«Він був найкращим люблячим татом. І все, щоб ми його не попросили, він завжди знаходив можливість, як допомогти, як знайти те, що ми просимо», – поділилася дочка Героя, Вікторія.
Місто пам’ятатиме подвиг цих Героїв!
Світла пам'ять!
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Криворізькій гімназії №65 відкрили меморіальні дошки героям Роману Резніку та Віталію Бикову.
