«Мій син помер. А правду про його смерть приховують…» — мати померлого в криворізькому ТЦК молодого чоловіка намагаються добитись суспільного резонансу через соцмережі
Мене звати Тетяна.
Я — мама Артема Зайцева.
5-го травня 2024 року мій син помер у територіальному центрі комплектування м. Кривий Ріг.
Мені сказали: «природна смерть, кардіоміопатія».
Але я бачила тіло свого сина.
Він був увесь у синцях.
Переломи ребер.
Крововиливи.
Садна.
Численні прижиттєві травми.
Попри це, справу одразу закрили.
Офіційна версія — «кримінального правопорушення не було».
(Нацполіція Кривого Рогу, провадження №12024041750000616).
Минуло понад півтора року.
Я отримала експертизу №31-758-2024, яка лише підтвердила мої найгірші побоювання:
— травми були прижиттєві,
— частина з них — за години та дні до смерті.
Але слідство продовжує ігнорувати ці факти.
15 січня 2026 року Саксаганський районний суд Кривого Рогу відкрив розгляд моєї скарги на незаконне закриття справи.
23 січня 2026 року суд перевірятиме, чому побої були проігноровані.
Я подаю цю скаргу, бо:
— я не можу мовчати,
— я вимагаю правди і справедливості,
— я хочу, щоб світ дізнався, що сталося з моїм сином у стінах установи, де його мали захищати.
Я звертаюся до:
— журналістів,
— правозахисників,
— усіх небайдужих…
Будь ласка, зверніть увагу на цю справу!
Моє горе — це справа правди, пам’яті і відповідальності.
Я — мама.
І я буду боротися до кінця, поки правда не вийде назовні.
Артем Зайцев.
Пам’ятаю.
Борюся.
Не пробачу мовчання.
Юрій ПОТУПЧИК,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
