Підсумкова нарада завершилась скандалом, повідомляє депутат міськради Кирвого Рогу Наталія ШИШКА («Домашня газета» від 25 вересня 2024 року)
Підсумкова зустріч у міськвиконкомі з членами родин загиблих щодо будівництва меморіалу в секторі почесних поховань кладовища Центрального завершилась скандалом. Члени спільноти залишили зібрання, розцінивши запропоноване їм опитування як маніпулятивне, тактику обговорення з боку влади — як шантаж.
«ПРОДОВЖУЄМО ЧИ ЗУПИНЯЄМО?»
Попри вимогу щодо особистого спілкування з ними в. о. заступника міського голови Юрія Вілкула, яку члени родин загиблих висловлювали у своїх письмових зверненнях, той, очевидно, вважає, не царським це ділом. Головував на так званій підсумковій нараді, яка мала підвести риску під усіма зустрічами з родинами загиблих щодо будівництва меморіалу, заступник міського голови Олександр Катриченко.
Цього разу з боку спільноти були присутні представники ініціативних груп родин загиблих, перед якими Катриченко окреслив єдину тему для обговорення: чи є необхідність продовжувати будівництво меморіального комплексу, яке розпочалося вдруге, чи «нічого не робимо, зупиняємо і далі продовжуємо радитися, проводити конкурси, коригувати документацію». Тобто, в самій постановці питання було закладено елемент шантажу: або погоджуєтесь на те, що ми вам пропонуємо, або ніякого меморіалу не буде.
Мерський заступник навіть висловив думку, що, можливо, це рішення (про будівництво меморіалу — Авт.) у 2023 році було реально передчасним. За його словами, розробка першого проєкту меморіалу тривала близько року з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
— В минулому році проєкт був публічно презентований у будівлі міської ради. Представникам всіх військових частин, які на той момент розміщувались в Кривому Розі, командирам цих військових частин і, звичайно, двом на той момент діючим, про які ми знали, асоціаціям матерів загиблих. І фактично в минулому році восени розпочалося будівництво сектору почесних поховань. Але після того, як було розпочато будівництво, за пропозиціями найбільш активних родин загиблих воно було зупинене для того, щоб вислухати всі пропозиції, які виникли у тих сімей, у тих представників асоціацій, які вже були в місті, щоб максимально їх врахувати, — заявив Катриченко, отримавши на ці слова реакцію із залу: «Брехня!»
— Під час цих обговорень було надано певні пропозиції, після отримання яких будівництво було зупинено. Договори з підрядниками наприкінці минулого року були розірвані, тому що ті зміни, які були надані до проєкту, розробленого в 2023 році, не давали можливість проводити роботи без коригування проєктно-кошторисної документації. І до серпня цього року здійснювалось коригування, щоб максимально врахувати пропозиції сімей. Я маю на увазі і флагштоки додаткові, і лавки додаткові, і смітники, і багато чого ще. Сьогодні вже проєкт відкоригований з максимальним врахуванням побажань, він повторно пройшов державну експертизу, в тому числі цінову, — наголосив Катриченко. — Сьогодні мета наша дуже проста: визначитись, тому що вже осінь, до зими не так багато часу, — ми продовжуємо (будівництво — Авт.) або зупиняємось, входимо в конкурси… Причому зразу звертаю увагу: тема пам’ятника закрита — вам її вже оголосили, пам’ятник (презентована Олександром Вілкулом скульптурна композиція — Авт.) встановлюватись не буде.
Чиновник заявив, що в кінці зустрічі її учасникам буде запропоновано опитувальний лист, щоб вони письмово визначились щодо подальшого будівництва меморіалу: «так» або «ні». А після цього, мовляв, не розходимось, переглядаємо листки опитування і на місці приймаємо рішення — продовжуємо чи зупиняємо.
При цьому чиновник запевняв, що вони, представники влади, не є опонентами родинам загиблих і не просувають свою думку. Хоча, мабуть, варто було б сказати: свій бізнес-план з корупційною складовою.
«Я НЕ РОЗУМІЮ, ДО ЧОГО СЬОГОДНІ МОЖУТЬ БУТИ ПИТАННЯ»
Втім, представники спільноти одразу зауважили, що запропоноване опитування є некоректним та маніпулятивним. Адже кожен з присутніх в принципі за меморіал, але до проєкту є суттєві зауваження. Тому «ні» означатиме голос за припинення будівництва, а «так» буде розцінено як згода з проєктом, якої по факту нема.
— Мова про те, що впродовж цього літа від сімей загиблих надходять листи, в яких пишеться: закопайте яму, яку викопали під огородження. Можемо. Але його або закопувати і хоронити (будівництво — Авт.), або закопувати і продовжувати будівництво. Вже заливаються фундаменти під флагштоки, каплицю і похоронний майданчик. Ви ж не будете, поки робляться якісь конкурси обласною державною адміністрацією (? — Авт.), через це багно переступати — з ним треба щось зробити. Або похоронити (будівництво — Авт.), або продовжити. Я не розумію, до чого сьогодні можуть бути питання. До огородження? Ні. До замощення? Ні. До флагштоків? Ні. До каплички? Думаю, також ні. До меморіального майданчика? Ті роботи, які передбачені проєктом, всі актуальні. Тему пам’ятника ми не обговорюємо — по ньому прийняте окреме рішення (?- Авт.), — сказав Катриченко.
Втім, представники спільноти вважають невирішеним питання, яке вони в різний спосіб доводили до влади вже не раз: невідповідність розташування надгробків по проєкту фактичному місцезнаходженню могил, оскільки поховання здійснені косо-криво. Словесним запевненням у тому, що нові надгробки відповідатимуть фактичному розташуванню могил, вони не вірять і вимагають документального підтвердження цьому.
Натомість отримали «пояснення» директора КП «Ритуал Сервіс Плюс» Андрія Васільєва про те, що це родини загиблих при влаштуванні тимчасових надгробків самі змістили хрести, але, мовляв, немає значення, де хрест, коли постане питання тумби, проблема відпаде саме собою. Хоча представник забудовника на попередніх зустрічах розказував, що хрести чіпати ніхто не буде, і це, мовляв, єдине, що мало б турбувати рідних.
До питання відповідності надгробків фактичному розташуванню могил під час усієї наради повертались не раз, однак жодного варіанту вирішення цієї проблеми запропоновано не було. При цьому ніяким словесним запевненням Катриченка у багатьох віри нема.
ЧЕРВОНА ПЛОЩА?
Депутатка Вікторія Третяк проінформувала, що у зустрічах щодо меморіалу взяло участь понад 600 родин загиблих, і озвучила ті пропозиції від них, які можна внести без перепроєктування, тому вони враховані. Буде вказівний знак; флагшток під червоно-чорний прапор замість прапора міста; лавочок біля кожної могили не буде, оскільки цьому як начебто заважають норми щодо інклюзивності, але закуплять складні стільці для користування біля могил; на флагшток біля могили можна буде зробити додаткові насадки і розмістити там 2-3 прапори. Гранітне замощення біля могил виконають з термообробленого граніту, щоб не було слизько.
Окремо від цього проєкту вирішать питання розміщення плану-схеми сектора. Проблема туалету буде вирішена установкою біотуалетів. При цьому не уточнювалось, чи буде на секторі стояти такий же сморід, як стоїть в районі всіх модульних укриттів на зупинках, біля яких розміщені біотуалети.
Третяк зазначила, що проєкт меморіалу дуже важливий для патріотичного виховання. Зі свого боку представниця фірми — проєктувальника Тетяна Власюк зазначила, що за цей проєкт їй ніколи не буде соромно, що це краще з того, що ними зроблено. Каплицею, мовляв, зможе скористатись будь-яка з конфесій, клумба на могилі чи надгробна плита — є вибір, передбачені пандуси та пристосування для людей з обмеженим зором.
Однак при коригуванні проєкту не було взято до уваги те, що рідні загиблих з вересня 2023 року виступають проти червоних надгробних хрестів, які викликають у них асоціації з «красной площадью».
Вибір саме червоного граніту для однотипних надгробків у формі козацького хреста Катриченко пояснив тим, що Токівське родовище знаходиться недалеко від Кривого Рогу. Що це «найміцніший з видів граніту, який сьогодні доступний на території міста». Однак, як зазначили представники спільноти, це лише слова, не підтверджені ніякими результатами експертизи, а рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті передбачено граніт світло-сірого кольору, однак врахування рекомендацій чомусь носить вибірковий характер.
— 800-1000 хрестів червоного кольору на червоному фоні. Це буде катастрофа! (Спільнота.)
— Тобто, зупинка будівництва і коригування проєкту? (Катриченко).
— Про це ми казали з 2023 року! (Спільнота.)
«МЕНІ БУЛО СОРОМНО І ГИДКО»
Мати загиблого і дружина військовослужбовця, який зараз перебуває у лавах Збройних Сил, Ірина Ковальова фактично спростувала сказане Катриченком на початку.
— 28 серпня 2023 року ми дізнались із Прозоро, що оголошено тендер. І уже у вересні ми ініціювали обговорення цього проєкту — саме рідні, чиї родичі лежать у секторі. Чотири пропозиції були враховані: фото — не гравіювання, а скло або кераміка; намогильна споруда з квітником або плитою; другий флагшток біля могили і збільшення кількості лавочок. Причому вони були враховані без всяких змін. Але 31 грудня 2023 року з Прозоро ми дізнались, що договір розривається, зупиняються роботи. Причому ці зміни у договорі вже були. З яких причин він був призупинений? Якщо шановна влада так хотіла нас почути, після зустрічі у вересні 2023 року ніде я не побачила — ні в «Червоному гірнику», ні на сайті міськвиконкому, що ми повинні надати якісь пропозиції стосовно меморіалу. Знову пішло кулуарне обговорення проєкту. Хоча у вересні ми голосно кричали, що нам не подобається колір граніту. І уже після призупинення, я вважаю, було некоректно сказано, що активна громадськість незадоволена проєктом. Ми уже 10 днів з пустого в порожнє переливаємо, а ви все одно не хочете нас чути. Ми зібрали 1094 підписи в підтримку того, щоб саме щодо кольору граніту нас почули, — сказала вона.
— Граніт з точки зору розрахунків, фінансів і іншого є істотною умовою проєкту, — відповів Катриченко, давши зрозуміти, що заміна граніту потягне за собою нове коригування проєкту, і принагідно згадавши те, що «в деяких ЗМІ публікували».
Без сумніву, мерський заступник мав на увазі широко розтиражовану з подачі сайту журналістських розслідувань «Наші гроші» інформацію про завищення в кілька разів цін на граніт в кошторисі нашого меморіалу. Втім, він лише зауважив, що «тут не застосовується плитка 30 на 30 — тут монолітні плити розміром 1 м на 1,20 м».
Мовляв, журналісти щось набрехали. За словами Катриченка, при виборі постачальника граніту розглядали як мінімум 3-4 цінові пропозиції різних кар’єрів. Однак це пусте, оскільки ні цін, ні потенційних постачальників він не озвучив.
— Зараз у ЗМІ пишуть, що кошторис завищений. В три, а то й у 10 разів. Про ціни я зараз не хочу — це таке брудне, — сказала одна з представниць спільноти. — Мені було соромно і гидко.
— Я вас підтримую. Також соромно і гидко про те, що люди пишуть те, про що взагалі не розуміють, — сказав Катриченко.
Що ж саме слід розуміти, і чи це «розуміння» взагалі по силі пересічним, чи ж тільки світлій голові мерського заступника, який явно засидівся в кабінетах влади, він не пояснив.
«А МНЄ ВСЬО НРАВІЦЦА!»
Йому нагадали про норму Закону України «Про поховання та похоронну справу», згідно з якою забороняється встановлювати надгробки без згоди на те користувача поховання, давши зрозуміти, що родини можуть вдатись до написання відповідних заяв про незгоду.
«Напишіть!» — відреагував чиновник, якому не дуже вдавалось тримати гарну міну при поганій грі.
Втім, не залишились представники влади і без підтримки. Одна жіночка стверджувала, що рідні загиблих поводять себе, як у магазині, коли хочуть саме рожеве платтячко. А інша дуже по-театральному кричала «Оні солдати!», маючи на увазі, очевидно, загиблих, а також заявила: «А мне всьо нравіцца!»
У багатьох склалось враження, що ці виступи були заздалегідь зрежисовані організаторами зустрічі: вони мали прозвучати на завершення, коли всі «випустять пар», і зустрінуті оплесками. І оплески були, з боку тих, ким місця у залі були вже заздалегідь зайняті, коли інші ще проходили через пропускну систему муніципальної гвардії.
Але заяложений до дір владний сценарій по зіштовхуванню лобами не спрацював. А заклик «побратимів влади» у військовій формі «Прийміть рішення — і хватить базару!» спонукав більшість присутніх представників спільноти залишити залу без участі у запропонованому опитуванні, яким влада по суті чинила на спільноту моральний тиск.
Адже «приймати рішення» — це якраз прерогатива влади, а не тих, заради кого вона мала б працювати.
І не тільки приймати, а й нести за свої рішення усю повноту відповідальності.
Наталія ШИШКА,
«Домашня газета»,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
