Як розповідає «Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради», вже понад 28 років у стінах Територіального центру соціального обслуговування Саксаганського району працює людина, чиє серце стало опорою для багатьох її підопічних — ПІТА Наталія Миколаївна
Вона прийшла на роботу до установи зовсім юною дівчиною, у 23 роки, і відтоді її життєвий шлях нерозривно пов’язаний із допомогою тим, хто цього найбільше потребує.
За довгі десятиліття нелегкої, а часом і виснажливої праці Наталія Миколаївна зарекомендувала себе не просто як досвідчений соціальний робітник, а як людина з надзвичайно чуйною душею.
Сьогодні під її опікою перебувають 18 підопічних — осіб похилого віку та людей з інвалідністю. Для них вона — не просто соціальний робітник, а найчастіше єдина близька людина.
Робота соціального працівника — це не просто виконання посадових обов’язків, а щира й віддана служба людям. Вона починається з ранку і триває до самого вечора, часто без чітких меж робочого часу.
За кожним візитом — чи то допомога по господарству, чи підтримка у складній життєвій ситуації — стоїть велика відповідальність і небайдужість.
Це робота, яка вимагає не лише фізичних сил, а й емоційної витримки. Соціальні працівники щодня стикаються з людським болем, самотністю, хворобами, але попри це знаходять у собі сили підтримати, вислухати, підбадьорити.
Щоденна праця Наталії Миколаївни сповнена турботи до своїх підопічних: вона готує їжу, годує лежачих хворих, допомагає у найскладніших гігієнічних процедурах, підтримує чистоту в домівках, вирішує безліч побутових та соціальних питань.
Але головне — вона дарує їм увагу та щиру турботу.
Вдячні відгуки та сльози радості на очах підопічних — це найвища оцінка її роботи.
Сьогодні Наталія Миколаївна переживає непростий період: з перших днів повномасштабного вторгнення її чоловік став на захист Батьківщини.
Попри тривогу за нього, турботу про сім’ю та важку роботу, вона не зламалася — її віра в людей і людяність лише зміцніла.
Кожну вільну хвилину вона присвячує волонтерству: плете маскувальні сітки, в’яже теплі шкарпетки та готує домашню консервацію для захисників.
Такі люди — це приклад незламної української жінки, яка тримає на своїх плечах і домашній тил, і долі своїх підопічних, наповнюючи цей світ добром навіть у цей непростий час.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
