Ветеран ІнГЗК Лариса Шпак з Кривого Рогу: «Я від пенсії до пенсії рахую копійки, і рада благодійному борщу, а з мене на кладовищі руками підставної рішали стягнули зайвих 8196 грн.»
Мешканка Інгульця Лариса Шпак зазнала тяжкої втрати: програвши кожен свою битву з тяжкою хворобою, один за другим пішли з життя її чоловік та син. Обоє похоронені на кладовищі Візирка.
Це було в 2020 та 2021 роках, однак жінці досі завдає моральних страждань той факт, що на кладовищі її просто обібрали, загнавши у ще більші борги, аніж сім’я вже мала через понесені великі витрати на лікування.
«Можете писати про мене все, що я вам розказую і що бачите самі, — сказала вона під час нашої зустрічі, — хай ті, хто наживається на чужому горі і на людських сльозах, бачать і знають, кого вони оббирають».
«Я ВІТА, БІЛЯ СТОРОЖКИ ВАС ЧЕКАТИМЕ ВАНЯ»
— Мій чоловік Шпак Віктор Павлович помер 24 грудня 2020 року. За усім, що треба для похорону, ми звернулись у фірму Тєлєгіна у нас на Інгульці «Ритуальні послуги». А 25-го, уже був вечір, темно, мені зателефонувала Віта з Візирки (кладовища — Авт.), так вона відрекомендувалась. Мовляв, біля сторожки на кладовищі вас буде чекати Ваня — покажете йому, де копати могилу. Мені син викликає таксі, я їду по темному на кладовище, показую, де похоронені мої тато і мамка. Яму було викопано поверх захоронення мого батька, який помер у 1989 році. Цій Вікторії я надавала копії своїх документів, а також документів про смерть батька і чоловіка. Розписувалася у якійсь відомості, прямо на кладовищі заплативши цій Вікторії із рук в руки 4300 гривень за могилу. Суму, яку вона назвала. Це бачила вся рідня, що була на похороні, — розповіла Лариса Іванівна.
Молодший син пані Лариси помер невдовзі, 17 вересня 2021 року.
— У цьому випадку в мене вже був номер телефону — я телефоную цій Вікторії. Вона каже, що живе на Оріховому гаю, біля зупинки, і зараз під’їде. Я думала, на велосипеді, аж ось вона приїжджає на крутій машині. Я їй показала, що ось мого чоловіка захоронено поверх тата, а ось могила моєї покійної мамки. Отут, кажу, підзахороніть мого сина. Вона поцікавилась, чи знаю я, які мені треба надати документи, і назвала ціну: 7500. Чому? Я чоловіка хоронила 8 місяців тому, було 4300, а зараз уже 7500? «А тому, що новий директор», — сказала мені Вікторія (ні доглядачі кладовищ, ні директор КП «Ритуал Сервіс Плюс» не встановлюють розцінки на могили — Авт.), якій я надала копії всіх документів і знову готівкою віддала 7500. Шкода, що вже після того мені трапилась на очі «Домашня газета», з якої я дізналась, що я така не одна, що на трагедіях і сльозах вдів та матерів дехто добряче наживається, — бідкається пані Лариса.
ОБІБРАЛИ І ПРОІНФОРМУВАЛИ
Зрозумівши, що її нахабно ошукали, пані Лариса зверталась на «гарячу лінію» облдержадміністрації. Як вона стверджує, ставила питання саме про те, що з неї, при похованні чоловіка і сина, було стягнуто за могилу суму значно більшу за офіційну розцінку. При цьому її дзвінок було зафіксовано як звернення «щодо вартості виділення місця під захоронення».
Відповіді на свої звернення на «гарячу лінію» облдержадміністрації вона отримала, ясна річ, з Криворізького міськвиконкому. Їй тричі, то за підписом директора департаменту розвитку інфраструктури міста Івана Карого, то за підписом його заступника Ігора Терещенка, було написано, що ритуальною службою у місті (не плутати з приватними ритуальними фірмами по організації похоронів — Авт.) є КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради, основне завдання якого відповідно до ст. 9 Закону «Про поховання і похоронну справу» — здійснення організації поховань померлих та надання ритуальних послуг.
При цьому до шаблонних відписок з міськвиконкому прикладались листи самого КП «Ритуал Сервіс Плюс» то за підписом директора Андрія Васільєва, то за підписом в. о. обов’язки директора Ігора Шиятого.
Ці листи по суті спростовували написане міськвиконкомівськими чиновниками і повідомляли, що підприємство надає тільки послуги з копання могил. А розцінки на могили, повідомлялось, встановлюються рішенням виконкому Криворізької міської ради «Про встановлення вартості окремих ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку для комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради.
І на дату поховання її чоловіка, проінформували пані Ларису, вартість могили для дорослої людини становила 1772 грн, а на дату поховання сина — 1922 грн.
Будучи людиною, яка рахує копійки від пенсії до пенсії, яка одягнута в те, що змогла підібрати собі в соціальній службі та в церкві, яка радіє безоплатному проїзду і благодійному борщу, бо він більш наваристий, аніж у неї дома, пані Лариса проспонсорувала кладовищенську мафію на 8106 грн.
Але все ж мала якусь надію, що держава в особі представників влади її захистить. Сама вона, каже, 40 років відпрацювала вихователькою у дитсадках ІнГЗК та учила дітей бути чесними і порядними людьми. А її першим вихованцям уже по 58 років.
ТАК РОЗБИРАЛИСЬ, АЖ ПЕРЕЧІПАЛИСЬ
Однак після отриманих відписок до того неприємного відчуття, що тебе обдурили, скориставшись твоїм моральним станом, додалося ще й відчуття того, що тебе намагаються пошити в дурні. Вона хотіла справедливості, була наполегливою і зверталась повторно, аж поки їй не відписались, що все, її звернення більше розглядати не будуть, бо звернення від неї такого самого змісту уже розглянуто по суті.
Хоча з’ясувати суть претензій заявниці ніхто навіть не намагався, ніхто з нею не зв’язувався. Як, власне, ніхто не роз’яснив, що місце під поховання виділяється безоплатно — це гарантовано законом.
А плата, розмір якої встановлюється згаданим рішенням міськвиконкому, справляється за послугу під назвою «могила», що включає в себе викопування ями, опускання труни з тілом покійного, загортання, формування намогильного насипу та одноразове прибирання коло могили.
Ніхто не написав, що оплатити за могилу офіційно, з отриманням фіскального чека, який слід пред’явити на кладовищі, можна лише у двох точках на все місто «довжиною в життя»: на вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, корпус А, офіс 119 (це на 95-му кварталі одразу за торговельним центром) та на вул. Щепкіна, буд. 2, прим. 2 (неподалік ринку «Північний» в районі кільця 44-го кварталу).
Чи не правда, ну дуже «зручно» мешканцям Інгульця? Оплата за могилу приймається після узгодження з доглядачем кладовища місця під поховання і тільки за умови наявності у того, хто оплачує, оригіналу свідоцтва про смерть.
Хоч і кривий, але в місті існує Порядок надання ритуальних послуг. Та хіба так відбувалось у випадку захоронення чоловіка і сина Лариси Шпак? То, може, проведено ретельну перевірку цих двох поховань? Може, боюсь подумати, проведено службове розслідування? Ага, бігли, аж перечіпались. Розгляд звернення звівся до того, що КП «Ритуал Сервіс Плюс» повідомило міськвиконкому, якою є офіційна розцінка на могилу, встановлена рішенням міськвиконкому.
І це при тому, що саме на комунальне підприємство «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради (директор Васільєв А. А.) рішенням виконкому покладено обов’язок «забезпечити надання ритуальних послуг населенню за встановленою вартістю».
Як, власне, відповідальністю КП «Ритуал Сервіс Плюс»» та особисто пана Васільєва є і те, що на Візирці тривалий час орудувала (певно, й зараз орудує) офіційно не працевлаштована на комунальному підприємстві Вікторія, а як не Вікторія, то якась інша підставна рішала.
Хто на криворізьких кладовищах є офіційними доглядачами, які вони з себе та за якими службовими телефонами до них звертатись, — це тайна за сімома печатками для споживачів комунального підприємства, у якого навіть немає сайту. І такий стан речей у міськвиконкомі на чолі з Юрієм Вілкулом бережуть як зіницю ока. Бо, певно ж, недаремно в народі кажуть, що мертве діло — жива копійка.
«ТО В ЧИЇЙ КИШЕНІ МОЯ РІЗНИЦЯ?»
— Ларисо Іванівно, з часу поховання ваших рідних уже пройшов час. Чому ви саме зараз вирішили звернутись з цим питанням, що саме зараз зачепило вас за живе?
— Воно мене ще тоді зачепило. Але навіть якщо б мені сказали, що не 7,5 тисячі, а 10 тисяч, я б ще позичала. Я не знала, яку суму треба платить, мені просто було не до того. Спочатку втратила чоловіка, з яким прожили душа в душу, який два останні роки взагалі був нерухомий: операції, реанімації, лікарні… І тут помирає дитина — більшого горя для матері немає. Я не знала, що слід звернутись десь у контору щодо офіційної оплати, а мені про те і слова ніхто не сказав, — бідкається вона. — Ще з того часу, коли хворіли чоловік і син, у мене борги. А пенсія копійчана, бо не в той рік народилася, не з тим коефіцієнтом вийшла на пенсію. На час, коли хоронила чоловіка, пенсія була трохи більше 4-х тисяч гривень. Зараз дещо більша, але у мене 150 тисяч боргу перед людьми. Хай це і рідня, але я в них позичала, бо ми всі не бізнесмени, а прості робочі люди. А я така людина, що залишусь винною у магазин 10 копійок — і то не знаходитиму собі місця, поки не віддам. А тут — такий борг. Одним віддаю, коли підходить термін, у інших позичаю. Тим 3 тисячі, тим 5, тим 7… — зізнається Лариса Іванівна.
— Коли я зверталась на «гарячу лінію», — каже вона, — то розраховувала, що мені повернуть зайво сплачені 8106 гривень. Це вже я зверталась після смерті сина. Бо як чоловік помер, я вставала і йшла просто в нікуди. А коли помер син, не їла, не спала. Я навіть не задумувалась над тим, що слід вимагати чек за оплату послуги. А мені його ніхто не запропонував. Хоча, я вважаю, мала б працювати система, за якої такі нахабні побори були б виключені. То де різниця моя, в чиїй кишені? Недавно стала свідком, як люди теж обурювались поборами на кладовищі. І якби не ця розмова, я б уже, мабуть, ні до кого не зверталась. Але мене весь час крає думка: чому люди такі безсердечні? Чому наживаються на трагедіях? Пишіть, нехай читають моє прізвище, хай бачать, хто я така. Одні щоб знали, як на горі наживаються, а інші щоб бачили, кого вони обібрали.
Наталя ШИШКА,
«Домашня газета»,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
