Як повідомляють Василь УМРИШ та «Криворізьке Товариство Політичних В’язнів і Репресованих, що 12 листопада 2024 року, у віці 97 років обірвався життєвий шлях політв’язня, члена ОУН, учасника визвольних змагань, багаторічного члена і Голови Криворізького Товариства Політичних В’язнів і Репресованих Волошенко Марії Федорівни
Висловлюємо щирі співчуття родині і друзям покійної.
Шпирка-Волошенко Марія Федорівна, народилася 27 вересня 1927 року в селі Стрептові Кам’янка-Бузького району Львівської області. З 1943 року разом з односельчанами займалася правозахисною діяльністю.
20 травня 1947 року була заарештована і звинувачена за ст.54-12 КК УРСР військовим трибуналом Львівського військового округу. Вирок – 4 роки позбавлення волі і 3 роки без права повернення на Батьківщину.
Покарання (термін ув’язнення) відбувала у каторжному таборі КІНГІР в Казахстані, який мав № 392/3. У Кінгірі працювала на каторжних роботах: розвантаження цементу з пульманів, цегляний завод, бетонний завод і та ін.
Після закінчення ув’язнення у Кінгірському каторжному таборі була взята під варту і етапована через тюрми Петропавлівську, Новосибірську, Красноярську і поселена в селещі Байкіт Красноярського краю на довічне проживання.
Так сказав місцевий житель – евенок «віділа свойо ухо – так увідіш Україну». В Евенкії також була каторжна робота – лісоповал, добувала мерзлу породу з шурфів і ноcила її на відстань. Де б не була – всюди непосильна праця.
Пережила все і в 1954 році виїхала з тундри у місто Прокоп’євськ Кемеровської області, де були депортовані мама, брат і сестра. Там працювала медпрацівником до виходу на пенсію у 1982 році.
У 1986 році разом зі своєю сім’єю приїхала на Батьківщину, але прописки не дали, сказали «Їдь – де була». Так і зробила. І опинилася у Кривому Розі – де на той час мешкала донька.
Тут зустріла багато однодумців, працювала на добровільних засадах в громадських демократичних організаціях.
В 1994 році вступила до Криворізького міського товариства політичних в’язнів і репресованих, де виконувала різні доручення , пізніше була обрана головою цієї організації.
Після відродження і виходу на легальне становище брала активну участь у діяльності греко-католицької громади міста і у побудові храму «Святої Трійці».
Нагороджена орденом Княгині Ольги Ш ступеня.
І до сьогодення продовжувала відстоювати ідеали демократичної квітучої України, про яку мріяла усі свої прожиті роки: з дитинства, потім в неволі і в самостійній Україні.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
