Як і обіцяла Наталія ШИШКА проінформувати про розгляд постійною депутатською комісією міської ради Кривого Рогу з питань ветеранів, членом якої вона є, колективного звернення членів родин загиблих щодо будівництва меморіалу в секторі почесних військових поховань кладовища Центральне, на зараз відомо наступне
Звернення порушує чотири питання:
— щодо вжиття термінових заходів по оголошенню конкурсу на відбір кращої ескізної пропозиції пам’ятника (центральної скульптури);
— щодо дотримання графіка робіт по будівництву меморіалу;
— щодо загального замощення (між секторами);
— щодо замощення між могилами.
В результаті розгляду звернення депутатська комісія за пропозицією голови комісії Самойленко (Третяк) ухвалила один висновок-рекомендацію: і він не про те, щодо чого звертались члени родин загиблих.
Цей висновок — про призначення винуватців того, що будівництво меморіалу заблоковане, та про поглиблення конфронтації з членами родин загиблих замість пошуку з ними порозуміння.
У тому, що Сектор почесних військових поховань завис між обіцянкою збудувати «найдорожчий в Україні меморіал» і своїм реальним станом без елементарного благоустрою, згідно з цим висновком, винуваті самі родини загиблих.
А не ті, хто допустив захоронення на непідготовленій для цього земельній ділянці. Хто розглядав меморіал як крупний об’єкт по освоєнню бюджетних коштів на токівському граніті і забезпечив завищення цін на токівський граніт у проєктно-кошторисній документації. Не ті, хто не бажав дослухатись до спільноти родин загиблих та провести архітектурний конкурс.
Більшістю голосів постійна депутатська комісія хоче, щоб громадська організація (яка не є розпорядником персональних даних членів родин загиблих), надала для оприлюднення відмови родин надати дозвіл на виконання робіт на могилах їхніх рідних.
Хоча після того, як було досягнуто домовленості хоча б про термооброблений граніт замощення (замість полірованого), а також про те, що надгробки відповідатимуть місцезнаходженню могил, члени родин загиблих, включно з підписантами цього звернення, дали письмові згоди про виконання робіт із замощення на могилах їхніх рідних.
Але вони, мовляв, не того зразка, що розробила влада.
«Вони не погодженого зразка»…
«Ваша згода не така згода, як ми хочемо!» — кажуть з боку влади і аж на стільцях підскакують, запевняючи, що діють при цьому виключно «в межах і в спосіб» (в межах повноважень і в спосіб, визначений законом, стаття 19 Конституцїї України).
Хоча ніяким нормативним актом не визначена форма заяви про згоду на виконання робіт на могилах рідних. Навпаки — та ж ст. 19 Конституції гласить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Невідповідність заяв зразку — не причина, а привід не проводити роботи по облаштуванню сектора в частині могил.
Запустити бульдозери для виконання земляних робіт поверх могил родини уже не дали, а тепер попробуй виправити те, що самі ж наробили. Краще зайнятись пошуком «винних», нацьковуючи одних членів родин загиблих на інших.
— У мене як депутата, члена постійної комісії з питань ветеранів, є низка зауважень до розгляду звернення родин загиблих. Зокрема, на голосування ставилось одне, а у висновку викладена пропозиція у видозміненому вигляді. І це ніщо інше, як фальсифікація офіційного документу. Щодо цього спрямувала на комісію свою заяву, — резюмує пані Шишка.
Наталія ШИШКА,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг