Історія Сергія з Криворізької ОВМБр на позивний «Кабіна»: у цивільному житті Сергій працював на шахті «Ювілейна» (ДТЕК Павлоградвугілля) гірничим робітником з ремонту виробок. Людина сталевої витримки, яка звикла до важкої праці глибоко під землею
У 2021 році Сергій змінив шахтарський ліхтар на кермо військової автівки, долучившись до лав ЗСУ через Петропавлівський РТЦК та СП. Сьогодні він — водій у танковому батальйоні 17ОВМБр.
Сергій переконаний: тактика — це лише частина успіху.
«Якщо піхота — це м’язи армії, то водії — її кровоносна система. Без нас зупиняється все: від підвезення БК до порятунку життів під час евакуації», — каже захисник.
У 2026 році бути військовим водієм — це не просто «крутити кермо». Це мистецтво виживання на колесах: володіння тактичною медициною, орієнтування без навігації в умовах роботи РЕБ та вміння полагодити техніку «на коліні» прямо під обстрілами.
Сергій звертається до кожного, хто ще вагається: «Давайте чесно: ілюзія, що «хтось інший розбереться», розбивається об перший же приліт у сусідню вулицю. Чекати — означає віддавати свою родину на милість долі. А доля на війні безжальна до тих, хто не чинить опору».
«Ми — господарі своєї землі. Ми — щит для своїх матерів, дружин та дітей. Хіба зможеш ти спокійно дивитися їм в очі, знаючи, що твій дім залишився беззахисним лише через твої вагання?»
«Справжня сила не в тому, щоб не боятися. Вона в тому, щоб діяти, коли твоїм рідним загрожує небезпека. Ніхто не прийде рятувати твій світ, якщо ти сам не готовий його захищати. Вставай за своє!»
Вдома на Сергія з нетерпінням чекають найдорожчі — батьки та донька.
Саме заради їхнього спокійного сну він виходить у рейс.
Відділення комунікацій 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади ЗС України,
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
