Як розповідає криворізький «253 окремий штурмовий полк «Арей», після війни вона планує залишитися в Україні. Вже знає по-нашому «картопля», «дякую», «будь ласка»
Приїхала з далекої Колумбії, щоб помститися росіянам за брата, який загинув захищаючи Україну. Упевнена, що брат оберігає її з неба.
Дженіфер виконує завдання в кіл-зоні на рівні з іншими бійцями батальйону «Інтернаціональний легіон» у складі полку Арей.
Надзвичайно відважна і витривала.
Ніколи не скаржиться.
Захищати нашу країну прибула в грудні минулоріч.
Все це про Дженіфер.
Позивний – Юра.
Наголос на «а».
«Мій брат хотів стати частинної історії, – каже вона. Матері про своє рішення повідомила вже з України. – Я добре пояснила мамі, чому я тут і що робитиму. Вона мене зрозуміла, благословила і підтримала».
Під час попередньої ротації Дженіфер з хлопцями довелося евакуйовувати загиблого – чотири кілометри в дуже небезпечній зоні.
«Було лячно переміщатися з позиції не позицію, – згадує. – А ще запам’яталося, як ми евакуйовували загиблого побратима. Було дуже важко, але допомагала думка, що рідні мають отримати тіло свого героя. Страх нікуди не зникає. Його треба контролювати, щоб вижити».
Так пишеться історія – відважним українцями й іноземцями пліч-о-пліч у полку «Арей».
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
