29 квітня Криворізький ліцей №49 віддавав шану полеглим на війні випускникам Левіну Валерію та Олександру Горбатюку, на честь яких відкривали пам’ятні дошки. Їх покликала служба у березні 2022 року. Воїни боронили Донецький напрямок та загинули під Урожайним.
Валерій Левін був заслуженим майстром спорту з самбо-дзюдо, чемпіоном Європи та призером кубку світу. Неодноразово захищав честь своєї країни на міжнародній арені, займав переможні місця і звеличував ім’я України у світі. Досягти висот йому допомогла самостійність та залізна дисципліна. Хлопця виховував батько, адже родина рано втратила матір.
«Я, коли прийшла в клас, звернула увагу на нього. Він був невеликого зросту, дуже активний хлопчик і самостійний, дуже впевнений в собі. Товариський був, хотів бути авторитетним у класі. Він з такою гордістю розповідав, що він займається, він перемагає. Він приносив грамоту, що він переміг у спортивних змаганнях» – згадала, яким був у дитинстві Валерій, Петраховська Тетяна, його класна керівниця.
Прийшов вшанувати пам'ять захисника прийшов і Анатолій Кантур, тренер Валерія.
«Він був одним із ліпших прикладів як повинні спортсмени змагатися, ходити на тренування. Завжди був прикладом для остальних дітей. Вічна пам'ять! Слава герою! Завжди будем його пам’ятати. Слава Україні!», – зазначив він.
Після школи вступив до Автотранспортного фахового коледжу КНУ.
Чоловіка призвали на військову службу 25 березня 2022 року помічником начальника військового наряду, кулеметником. Згодом отримав посаду стрільця-радіотелефоніста в/ч 3011 Національній гвардії України.
24 серпня 2023 року воїн потрапив під артилерійський та мінометний обстріл. Герой прикривав собою відступ побратима та отримав травми несумісні з життям.
Оборонця за самовідданість службі та військову звитягу нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня посмертно.
Олександр Горбатюк закінчив дев'ять класів та вступив до професійно-технічного училища №14. Здобувши фах, працював на шахті «Ювілейна» кріпильником.
Олександра призвали на військову службу 10 березня 2022 року. Старший солдат штурмової бригади 762 полку зустрів свій останній бій першого січня 2024 року. За військові подвиги чоловіка нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня, посмертно.
«Він дуже любив всіх, він дуже хотів захищати всіх людей. Він хотів, щоб усі діти жили спокійно, спали у своїх ліжках, їздили десь за границі і жили в Україні. Так отримала, що він загинув. Я дуже вдячна всім, хто прийшов, і дуже подяка велика за меморіальну дошку, що люди зможуть тепер завжди його пам'ятати», – подякувала усім присутнім Анастасія, дружина Олександра.
Історія їх військової звитяги буде закарбованою на іменних меморіалах, які зберігатимуть її на довгі роки.
Нагадаємо, що Кривий Ріг простився із захисником Миколою Явкіним.
