У Лондоні стартував черговий Вімблдон, нагадує Весь Кривий Ріг. Турнір із півторарічною історією та призовим фондом у 50 мільйонів фунтів стерлінгів
Україну в одиночному жіночому розряді представлять вісім тенісисток з Еліною Світоліною та Мартою Костюк на чолі. У парних розрядах виступатимуть сестри Кіченок із Дніпра.
А ось представників із Кривого Рогу на цьому святі життя ми не побачимо. Після Олени та Катерини Бондаренко підкорювати світові тенісні вершини з криворіжців нема кому.
Але чи це означає, що в місті немає талановитої молоді; а якщо є, то де і як їй себе проявити?
Ми вирішили дізнатися, як справи з розвитком великого тенісу в Кривому Розі, — і як з видом спорту, і як з одним з видів дозвілля та захоплень.
На перший погляд, справи не так, щоб добре. Насамперед, через відсутність необхідної інфраструктури, простіше кажучи, дефіцит кортів. Саме їх зміст вимагає чималих витрат, а про будівництво з нуля.
Може тому з десяти дитячо-юнацьких шкіл у Кривому Розі лише ДЮСШ №4 включає секцію тенісу, маючи у своєму розпорядженні 4 корти. На базі цієї школи проводяться нечасті міські турніри з тенісу, в основному, дитячі.
Не краще справи в державних і муніципальних спортивних клубах. Якщо і є корт, то не більше ніж в одному екземплярі, та й то не завжди у придатному для ігор стані. У деяких спортивних залах є розмітка для гри в теніс, що дозволяє любителям підтримувати там форму, але у вільний від баскетбольних, волейбольних та інших баталій час.
А ось із приватними спортклубами у нас не склалося. Перший такий спеціалізований тенісний клуб Forest із чотирма кортами з хардовим покриттям, де проходили перші у місті комерційні напівпрофесійні турніри, по суті, перестав існувати після зміни власника.
Ґрунтові корти, збудовані у СК «Гірник», так і не дочекалися напливу тенісистів і кілька років тому просто демонтували.
Але ми знайшли один діючий тенісний центр у місті, де не лише можна тренуватися, грати у своє задоволення та підтримувати форму, а й де проводяться щотижневі турніри. Це фізкультурно-оздоровчий комплекс «Золотий Кубок» на Гданцівці.
Чотири криті корти з килимовим покриттям (штучна трава), два з них тренувальних. Зайняті практично у режимі 24/7. Є команда досвідчених тренерів на чолі з Анною Шелеховою. Працюють з дітьми та з дорослими.
У вихідні проводяться турніри — як серед любителів, так і більш майстерними спортсменами. Загальне охоплення – кілька сотень людей, при цьому близько третини – дівчатка, дівчата та жінки. І до речі, вік не обмежений – від 4 до 70+ років.
Але заняття це не з дешевих. Оренда одного корту – 500 грн. на годину, з тренером – 800 грн. Надається необхідний інвентар та атрибутика – ракетки, м’ячі, сітка. Можна приходити зі своїм.
Хороша тенісна ракетка обійдеться від п’яти до п’ятнадцяти тисяч гривень, бокс із 4-х м’ячів – 350 грн, перетяжка струн – 500 грн. Плюс форма, взуття, сумка та інше.
Два-три тренування на тиждень за індивідуальною програмою та вже виходимо на 8-10 тис. грн. в місяць. Не кожен може собі це дозволити.
Може тому більшість клієнтів тенісного центру – люди достатку вищі за середній. Здебільшого – підприємці, бізнесмени, топ-менеджери, політики, чиновники.
Але якщо знаходиться в місті якийсь талант, перспективний гравець, то його беруть під опіку, індивідуально прикріплюють до тренера вищого розряду (зокрема Платон Гудь – майстер спорту з тенісу, має міжнародний досвід) і ведуть уже як спортсмена, який подає надії.
Нерідко криворізькі тенісисти виїжджають до обласного центру чи Києва на турніри і мають там певні успіхи.
Звичайно, військовий стан вносить свої корективи у спортивне життя і країни, і міста. А раніше ще й пандемія коронавірусу. Але поступово теніс у місті відроджується та пристосовується жити у складних умовах.
Наприклад, щоб не переривати тренування та турніри під час тривалого відключення світла, у тенісному центрі організовано систему автономного електропостачання, встановлено генератори. Також дотримуються всіх вимог безпеки під час повітряних тривог.
Певну репутацію «Золотий кубок» завоював і за межами Кривого Рогу. Досить сказати, що його неодноразово відвідував Сергій Стаховський – один із небагатьох за межами Великої трійки тенісистів, хто обігравав Роджера Федерера на траві та ще й на Вімблдоні.
Отже, варто віддати належне менеджерам та власникам цього фізкультурно-оздоровчого центру, які у цей непростий час тримають криворізький великий теніс на плаву.
Але одного такого центру на 600-тисячне місто все-таки обмаль і є надія, що у післявоєнний період відновлення нашої країни знайдуться інвестори для будівництва у Кривому Розі ще як мінімум одного спеціалізованого тенісного центру, де можна було б не лише тренуватися, а й проводити турніри загальноукраїнського та міжнародного рівня.
p.s. Висловлюємо подяку Ганні Шелеховій, Михайлу Агапову, Ігорю Левицькому за допомогу у підготовці матеріалу.
Сергій КАПУСТІН,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
