У зв’язку із все більшим поширенням серед населення соціальних мереж та месенджерів, все більше шахраїв також переходять «в онлайн». Широкого поширення набув так званий фішинг, коли зловмисники під різними приводами поширюють посилання, за якими просять перейти та ввести дані для входу на власну сторінку, після чого зламують її і використовують у своїх злочинних цілях. Про найпоширеніші схеми обману в інтернеті нагадав Криворізький міський відділ поліції охорони.
За однією із найпоширеніших схем фішингу, шахраї пропонують роботу в інтернеті, часто – на надзвичайно вигідних умовах. Тим, хто зацікавився – відправляють посилання нібито для авторизації. Авторизуватися пропонують через соцмережі або месенджери, для чого необхідно ввести дані для входу в них. Одразу після введення ці дані автоматично стають відомі шахраям.
За іншою схемою зловмисники надсилають повідомлення про виклик до суду від адресата SUDpovistka, нібито від іменні Печерського районного суду. Повідомлення містить посилання на сайт, який зовнішньо повністю імітує сторінку входу до системи «Електронний суд». Але насправді сайт – фішинговий. Він пропонує користувачу авторизуватися через месенджер Телеграм, задля чого треба ввести номер телефону та код, який надійде туди. Після введення – шахраї автоматично отримують доступ до месенджера.
Коли, за тією або іншою схемою, зловмисники отримують доступ до акаунтів, вони змінюють паролі. Після цього, від імені зламаних користувачів розсилають друзям, рідним та іншим контактам повідомлення з проханням позичити гроші.
Наведені схеми далеко не єдині, їх може бути безліч. Для того, аби вберегтися від шахрайства необхідно завжди перевіряти сайти, на яких ви вводите дані для входу в свої облікові записи в соцмережах та месенджерах, налаштовувати двохфакторну автентифікацію – це коли для входу в акаунт потрібен не тільки логін та пароль, а й спеціальний код підтвердження. Також не потрібно переходити за сумнівними посиланнями, навіть якщо вони надійшли в листі від друга, адже шахраї могли отримати доступ і до його акаунту. Доцільно особисто зателефонувати та запитати, чи справді він таке надсилав.
