Війна вбиває не лише кулями на нулі. Часто через хвороби та виснаження організм не витримує надлюдських навантажень. 27 грудня 2025 року у госпіталі при міській лікарні №1 зупинилося серце Станіслава Мачуліна. Йому було лише 37.
Станіслав народився на Миколаївщині. Навчався у місцевій школі, зростав у великій багатодітній родині, де з дитинства вчили повазі, праці й відповідальності. Його батьки працювали на землі, і ще хлопчиком Станіслав допомагав у полі. У 2003-2005 роках він здобув фах кухаря. Після смерті батька у 2008 році став справжньою опорою для матері, дбав про молодших братів, не уникав жодної роботи.
У 2019 році Станіслав переїхав до Кривого Рогу. Тут працював на різних підприємствах, займався ремонтом квартир, захоплювався радіотехнікою. Навіть за щільного робочого графіка завжди знаходив час, щоб навідати матір, яка мешкала у селі Ганнівка на Кіровоградщині.
У серпні 2022 року він добровільно став до лав ЗСУ. Брав участь у боях за Бахмут і Херсон. У 2023 році під час одного з бойових зіткнень отримав контузію, після чого його здоров’я почало стрімко погіршуватися.
У 2025 році Станіслав проходив лікування в лікарні імені Мечникова в Дніпрі, згодом – у госпіталі при Криворізькій лікарні №1. Саме там 27 грудня його життя обірвалося.
Друзі та побратими знали чоловіка як добру, щиру людину, вимогливу до себе й відповідальну.
У воїна залишилися мати Олена та молодші брати Валентин і Владислав.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Нагадаємо, раніше ми писали, що на фронті поліг криворіжець Олександр Воєвода.
