У травні оприлюднили результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Gradus Research щодо соціально-політичних настроїв суспільства під час війни. Серед інших вивчалось і ставлення українців до державної мови та її використання. Відповідно до результатів, протягом повномасштабної війни частка громадян, яка спілкується в побуті українською зросла із 43% до понад 60%. А майже половина опитаних відмовилась від прослуховування російської музики.
Згідно із результатами попередніх досліджень Gradus Research, до початку вторгнення більшість українців (56%) для спілкування у побуті використовувала російську мову. Більше року повномасштабної війни кардинально змінили ситуацію: наприкінці квітня державну мову у повсякденному житті стали використовувати 61% опитаних, тоді як мову окупанта – лише 37%.
Найбільш активно переходить на українську молодь у віці 18-24 років, та, що цікаво, старша вікова група (55-60 років). Серед регіонів країни лідирує раніше переважно російськомовний південь, де частка тих, хто використовує державну зросла протягом повномасштабної війни на 23%. Аналогічні показники (+23%) і серед жителів столиці. На сході приріст україномовного населення склав 19%. У решті регіонів показники нижче. Це пояснюється тим, що уже до початку війни більшість там і так спілкувалася українською.
Щодо споживання музики виконавців із країни-агресора, то майже половина респондентів (45%) зазначила, що повністю відмовилась від її прослуховування. Ще 20% опитаних заявили, що не слухали її і до повномасштабної війни. 22% продовжує слухати російську, але значно менше ніж раніше. Переважна більшість опитаних замінює російський контент на аналогічний український та в меншій мірі зарубіжний. І лише у 7% учасників дослідження війна ніяк не змінила ставлення до російського культурного продукту.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкети в мобільному додатку протягом кількох хвиль. Остання із них, восьма, проводилася 24-25 квітня 2023 року. У ній взяла участь тисяча респондентів у віці від 18 до 60 років з усіх регіонів країни, повністю відображаючи структуру населення міст із кількістю мешканців більше 50 тисяч осіб.
