Гендер не має значення, коли йдеться про професіоналізм. Приклад Раїси Дяченко, виконуючої обов’язки майстра дільниці цеху шламового господарства ЦГЗК, руйнує стереотипи стосовно різниці між суто «жіночими» й «чоловічими» професіями. Колишня вихователька дитсадка вже понад 20 років успішно справляється з гігантським насосним обладнанням, яке перекачує хвости збагачення на шламосховище. А після того, як майстер її дільниці пішов захищати країну, взяла його обов’язки на себе.
За даними Державної служби зайнятості, під час повномасштабного вторгнення українські роботодавці зіткнулися з низкою викликів. Найгостріший із них — дефіцит кадрів. Особливо відчутною нестача фахівців стала у будівельній, аграрній та промисловій галузях. Вакансії часто залишаються відкритими саме у тих сферах, де традиційно працювали чоловіки. Проте зараз ситуація змінюється. Все більше жінок опановують «чоловічі» професії. У компанії Метінвест цей процес розпочався ще до початку великої війни. На Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті у цеху шламового господарства нині працює понад 100 людей. На дільниці транспортування хвостів більшість працівників — саме жінки.
— Основне завдання цеху шламового господарства – це приймання та укладання відходів збагачення руди на хвостосховище. Цех має три підрозділи: технологічну дільницю транспортування хвостів, ремонтно-механічну та ремонтно-електричну дільниці. У процентному співвідношенні технологів до ремонтників виходить десь 40% до 60%. І от саме на транспортуванні хвостів у мене працюють переважно жінки, хоча в принципі це досить фізично важка робота. Не кожен чоловік зможе замінити сальникове ущілення на насосі. У нас навіть є жінка – машиністка земснаряду. Це щось на кшталт плавучого екскаватора, котрий гідротранспортує пульпу, — розповідає начальник цеху шламового господарства ЦГЗК Євген КУЧЕР.
Раїса Дяченко — одна з тих, хто руйнує стереотипи. На Центральному ГЗК вона працює з 2003 року. До того виховувала малят у закладах дошкільної освіти. Та якось її життя і кар’єра докорінно змінилися, коли жінка прийняла рішення змінити гуманітарний фах на технічний. Мотиваторкою і підтримкою у цей період для Раїси стала її свекруха, яка на той час працювала на ЦШГ машиністкою насосних установок.
— Пропозиція чоловікової матері мене зацікавила і я прийшла до цеху також на посаду машиністки насосних установок. Згадую, що тоді мала великий страх навіть перед тим, що це треба працювати в нічну зміну. Адже, як кожна звичайна жінка, мама маленьких дітей, я прагнула вночі бути з ними. Було важко, бо це дійсно була нова робота, але поступово набиралася навичок, а потім почала розумітися на технологічних процесах. А ще треба бувло зважати, що обладнання велике, насоси надпотужні. Доводилося обслуговувати їх величезними ключами, що для жінки нелегко. Тепер я думаю так – якщо настільки довго затрималася, значить мені це вдалося, — ділиться в.о. майстра дільниці шламового господарства ЦГЗК Раїса ДЯЧЕНКО.
З 2023 року, після мобілізації колеги, Раїса Володимирівна почала виконувати обов’язки майстра дільниці. Її команда — це і чоловіки, і жінки. Разом вони дбають про те, щоб відходи з фабрики безпечно потрапляли до шламосховища.
Читайте також: На території цеху технічної води та шламового господарства Північного ГЗК активно ведуться роботи зі спорудження сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення
— Тепер більше відповідальності стало. Доводиться приймати рішення з приводу того, як працювати, як краще організувати роботу. Якщо, припустимо, це зміна зранку, у тебе є багато помічників, керівників, з якими ти виходиш на контакт, спілкуєшся і запитуєш. А от в нічну складніше. Ми, звісно, можемо у суперечливих випадках телефонувати керівникові 24/7, але все одно відповідальність у рази збільшується. Тому що ти маєш контролювати не лише роботу обладнання, а й відповідати за людей, — говорить Раіса Володимирівна.
На підприємстві впевнені: гендер не аргумент, коли йдеться про професіоналів. Ефективна робота великого колективу — це насамперед мотивація, підтримка і взаєморозуміння. Як приклад, цех шламового господарства ЦГЗК був визнаний одним з найкращих підрозділів за підсумками гірницького року і отримав почесну грамоту від генерального директора Метінвесту Юрія Риженкова. А на додачу, колега Раїси Дяченко, енергетик дільниці ЦШГ Олег Савочкін, став володарем Золотої зірки Метінвесту 2025 року. За словами жінки, вона спокійна і впевнена, коли працює в одній зміні з цим привітним і доброзичливим молодим чоловіком.
— Наш колектив – це велика сім’я. Ми допомагаємо один одному вирішувати питання, які перед нами ставить керівництво. В моїй зміні майстер – це Раїса Володимирівна. Працювати з нею комфортно і приємно. Вона по-жіночому ретельно і старанно виконує «чоловічу» роботу. Оскільки ми щонайменше третину життя проводимо на підприємстві, нам важливо підтримувати дружні стосунки. Для продуктивної праці, щоб ми робили безаварійно і наші дії були злагоджені, зокрема, під час нештатних ситуацій. А під час великомасштабної війни у нас є такі ризики: або знеструмлення, або влучання, «прильоти», тому важливо чути і розуміти один одного. В нашому колективі з цим все добре, — впевнений енергетик дільниці цеху шламового господарства ЦГЗК Олег САВОЧКІН.
Наразі Метінвест підтримує гендерну рівність та професійну адаптацію жінок під час війни. І хоча гірничо-металургійна галузь історично залучала до роботи здебільшого чоловіків, тепер ситуація змінюється за рахунок розширення кваліфікації жінок-співробітниць та їхньої сміливості брати на себе більший обсяг обов’язків.
Раніше ми писали: Метінвест Політехніка представила свої освітні програми на форумі професійного розвитку, на якому обговорювали нові шляхи для створення кар’єрних можливостей.
