Як розповідає Олена Білозерська, полеглий Герой Олександр Фештрига, позивний «Сакура», розвідник у 93-ій ОМБр «Холодний Яр», кіборг ДАП. Професійний спортсмен, шестиразовий чемпіон України з кікбоксингу.
Народився у 1980 році в селі Репужинці Чернівецької області. Мав румунське коріння. Батько Олександра пішов із сім’ї, коли йому було три роки, його виховали мама і дід, який замінив малому батька.
У школі Сашко був малим розбишакою, у 4 класі, попри заборону мами, записався на бокс. Підрісши, «переключився» на кікбоксинг. Виступав за спортивний клуб «Сакура», звідси й фронтовий позивний.
Паралельно із заняттями спортом Сашко закінчив сільськогосподарський технікум, де отримав фах бухгалтера. Любив домашніх тварин, гори і ліс.
Був двічі одружений, але розлучився. Від другого шлюбу має доньку Кіру, з її матір’ю він зберіг добрі стосунки, регулярно спілкувався з нею і з дочкою.
Олександр був учасником Революції Гідності, а в 2014 році пішов добровольцем на фронт у складі ДУК «Правий сектор».
Воював у ДАП, Пісках, Опитному, Водяному. Тоді ж, у 2014-му, був вперше поранений — у плече. Пізніше, у лютому 2015 року, підписав контракт і почав служити у 93-й бригаді.
У 2015 році був поранений аж п’ять разів, з них двічі – тяжко. Після останнього поранення пролежав у комі 10 діб.
В його черепі залишився уламок кулі, яка влучила в око, пробила ніс і вибила 17 зубів. Також у нього не вистачало частини м’язу стегна, вирваного уламком танкового снаряду.
Олександр лікувався чотири місяці, потім зробив протез ока і втік на передову — щоб не проходити ВЛК, яка могла його комісувати. Він не оформлював інвалідність і не мав жодних виплат і пільг.
Швидко відновився, наскільки це було можливим, і став інструктором з фізпідготовки. Військові, його вихованці, показували найкращі результати на спортивних змаганнях. Але за деякий час Олександр перевівся до розвідки.
«Магнетичний. Щось таке в цьому чоловікові, що притягує. Чи його почуття гумору, чи оксамитовий голос, говорив-як-співав, чи косичка на потилиці, а сиві скроні майже під нуль. Чи його котяча хода. Чи його внутрішня сила», – написала про нього журналістка Анастасія Федченко. Вона добре знала Воїна, він став одним з героїв її книги «Вони перемогли».
У «Сакури» майже постійно боліли голова і нога. Лікарі заборонили йому боксувати — але він продовжував це робити. Через відсутність одного ока було важко користуватися сходами — незрозуміло, де закінчується одна сходинка і починається інша.
Але він служив у розвідці. Створював новий розвідпідрозділ у бригаді, примушував своїх бійців боксувати, бігати в бронежилетах з автоматами, вчити картографію… Сам теж щодня бігав по кілька кілометрів.
Олександр Фештрига загинув 22 травня 2022 року неподалік від Ізюму на Харківщині, підірвавшись на розтяжці.
Похований в рідному селі.
У нього залишилися мама, дід, сестра і донька.
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
