«Я не поїду звідсіля, моє це місто»: У Кривому Розі пройшло засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською», де лунали поетичні рядки присвячені домові

З 16 по 24 березня в Україні проходить Національний тиждень читання «Тиждень поезії». В межах національно-просвітницької акції  Українського інституту книги та в рамках Благодійного марафону «Єднаймося заради перемоги 2.0» у розмовному клубі «Спілкуймося українською» криворіжців долучали до поетичного світу три  майстрині ліричного жанру відомі у місті.

«Я не поїду звідсіля, моє це місто»: У Кривому Розі пройшло засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською», де лунали поетичні рядки присвячені домові

Багато містян, що почали говорити українською хочуть вдосконалювати свої навички, тож відвідують місця, де знаходять однодумців. Одним з них став розмовний клуб у бібліотеці на Поштовій. 

Про свої успіхи від відвідин клубу розповіла курсантка 3 курсу ДОН ДУВС Поліна: «Завдяки розмовному клубу навчилася багато нового в плані розмови, дикції, покращила свої софт скіли, і так далі. Зараз це дуже на часі, тому для поліпшення навичок це гарно буде впливати у майбутньому».

Нинішню зустріч присвятили темі Національного тижня читання поезії: «Дім», а її гаслом стали рядки «Ріки незмінно течуть додому» авторства Ірини Іващук. Надзвичайно актуальна тема для усіх українців і надихнула провести таку зустріч.

«Поезія — камертон наших почуттів. Ця форма літератури першою відгукується на події, що приходять в життя кожного українця,  особливо зараз. Саме тому ми запросили до нашої читальної зали наших спікерів» — прокоментувала Валентина Косих, завідувачка бібліотеки на Поштовій.

Засідання відвідали три авторки, що декламували вірші. Одна з них, Тетяна Кошель, написала вже 5 збірок, останню присвятила подіям з початку великої війни. 

 «Така тема «Ріки незмінно течуть додому» мабуть зараз вона всім близька, тому що дуже багато людей поїхало з країни, дуже багато залишилось на нашій території розбомблених будинків. Коли всі виїжджали мені теж казали, що треба їхати. Наші вірші не беруться нізвідки. Це — наше життя, те що ми вкладаємо у наші вірші, так і народжуються такі рядочки: «Вам треба їхати, здаля лунає звістка. Я не поїду звідсіля, моє це місто…», — зазначила поетеса. 

Раніше ми писали, що у Кривому Розі відбулося свято для всієї родини «Масниця або жіночий рай».

«Я не поїду звідсіля, моє це місто»: У Кривому Розі пройшло засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською», де лунали поетичні рядки присвячені домові1

«Я не поїду звідсіля, моє це місто»: У Кривому Розі пройшло засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською», де лунали поетичні рядки присвячені домові2

«Я не поїду звідсіля, моє це місто»: У Кривому Розі пройшло засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською», де лунали поетичні рядки присвячені домові3

Джерело

Новости Кривого Рога