До війни Євген працював газорізником на «АрселорМіттал Кривий Ріг», любив рибалку, цінував прості моменти з родиною. Вдома на нього чекали дружина та троє синів. Найменшого – він так і не встиг побачити.
На фронт він пішов добровольцем у 2022 році, отримавши позивний «Ювелір». Служив у складі 17-ї окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка та воював на курському напрямку.
Близькі пам'ятатимуть Євгена як надзвичайно добру й чуй¬ну людину.
«Коли погано, він завжди приде на допомогу. Він завжди подавав руку, навіть коли нього нічого немає. Він все одно знайде. Він все одно прийде», – згадала його кума Юлія.
Після першого поранення Євген повернувся додому на реабілітацію. Саме тоді, за словами рідних, він ніби передчував, що вдруге може не повернутися. Про це говорив відверто, хоча близькі намагалися його зупинити.
Та чоловік не міг залишити побратимів та повернувся в стрій. Тим паче, що головним його бажанням було аби сини жили у мирній країні.
19 січня найближчі з кола Героя востаннє були з ним поруч. Захисник вічно спочиватиме у секторі почесних поховань Центрального кладовища.
Нагадаємо, раніше ми писали, що криворіжця Едуарда Чуприну вшанували на відкритті іменної меморіальної дошки.
