Його псевдо — «Рижуля», справжнє ім’я — Микола. Криворіжець, який не чекав на повістку: у перші дні повномасштабного вторгнення зібрав речі й прийшов до військкомату. З того часу пережив бої на Донеччині, звільнення правобережжя Херсонщини та оборону найгарячіших ділянок на Времівському та Покровському відтинках фронту.
Під час другої ротації на Урожайне «Рижуля» отримав поранення та майже втратив слух – перед ним ворожий дрон скинув гранату. Поділився воїн і спогадами про службу в районі Єлизаветівки.
«Перші пару днів було відносно спокійно, а вже потім почалися штурми. Нам передали по рації, що на нас рухається ворожа техніка і потрібно «попрацювати» у визначеному напрямку. Їхав БТР. Побратим з «покемона» відкрив вогонь по ньому, зупинивши коли машина почала від’їжджати. Піхота, що спішилася, була «розібрана» «пташками». Але за кілька годин ми помітили одного «загубленого», що йшов вздовж посадки прямо на нас. Ганяли його з кулемета як зайця. Він вирішив сховатися під розбитим БТР-ом, але це його не врятувало», — розповів «Рижуля».
Якийсь час по тому, бійці почули дивний звук — це була рація того самого російського піхотинця. Криворіжець забрав її, і ще кілька днів нацгвардійці використовували її, щоб передавати своїм інформацію про пересування ворога.
«Якось я стояв біля бійниці, закритої рабицею, та побачив дві пари ніг. Підняв очі – а там вже росіянин витягнув чеку та готувався кинути мені гранату. В цей момент я схопився за кулемет і дав чергу. Від пострілу той впав і зверху нього розірвалася його ж граната. Другого поранило. Він теж не вижив. Досі для мене не зрозуміло, як вони змогли так тихо підійти, і так близько – на відстань витягнутої руки», — розказав про один з най екстремальніших випадків воїн.
На позиціях постійно висіли ворожі дрони, які «каруселлю» скидали гранати, а штурми доходили до самого входу в бліндаж. Під час одного з них бійці ліквідували ворога з Сахаліну, у якого забрали каску для побратима на псевдо «Живчик». Він приніс заряджені батареї та залишився із хлопцями.
«Це був кумедний випадок. У «Живчика» не було каски. Я пожартував, що скоро буде. За півгодини нас знову почали штурмувати – противник підійшов впритул до входу та закинув дві гранати нам. Після цього ми з автомату зробили простріл і затягнули вже ліквідованого росіянина всередину. Каска в нього була хороша, без «вух»», — згадав нацгвардієць.
Потім були знову штурми і ще більше ліквідованих окупантів.
«Вночі їх витягали з бліндажу, щоб не загороджували прохід. Коли ми виходили вже з позиції, навколо нашого бліндажа їх назбиралося 16», — додав Микола.
Після 19 днів під вогнем «Рижуля» вийшов з позицій, пройшов три доби до безпечної зони і вирушив у госпіталь на лікування та відновлення слуху.
Нагадаємо, раніше ми писали, що історія добровольця 129 бригади ТрО Євгена «Трека», який тримає один із найважливіших напрямків на сході https://one.kr.ua/news/59903
