10 червня Кривий Ріг віддав останню шану матросу Олександру Березняку. Півтора року родина жила в гнітючому очікуванні, адже військовий офіційно вважався зниклим безвісти. Тепер Герой повернувся додому на щиті й знайшов вічний спокій.
Олександр Березняк навчався у місцевому металургійному ліцеї №16, згодом закінчив коксохімічний технікум. До війська чоловіка призвали восени 2024 року. Отримавши позивний «Борода», він став номером обслуги гранатометного відділення у 18-му окремому батальйоні морської піхоти (в/ч А4210).
Свій останній бій матрос прийняв 2 грудня 2024 року поблизу селища Старі Терни Донецької області.
«Була поставлена задача втримувати якнайдовше. Саша і його побратим віддали за це життя. Втримували до останнього свого подиху. Саша запам'ятається нам дуже яскравою, веселою та чуйною людиною», – згадав морпіх «Іванович».
Попри важкі окопні будні, він завжди знаходив слова, щоб підбадьорити оточуючих. Створити власну родину чоловік так і не встиг, у нього не залишилося дружини чи дітей. Найбільша втрата лягла на плечі найрідніших: мами, батька та сестри.
Поховали Олександра Березняка на кладовищі «Центральне» у секторі почесних поховань. Під час траурної церемонії посмертну нагороду сина нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня передали його матері.
Нагадаємо, раніше ми писали, що У Кривому Розі провели в останню путь Сергія Тітова.
