Олександр Кучеренко вальцювальник сортопрокатного цеху №1 від самого початку повномасштабної війни долучився до захисту батьківщини. Вже третій рік служить на Харківському напрямку командиром відділення у полку з охорони стратегічних об’єктів та комунікацій. Історію оборонця повідомила Первинна організація ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Олександр Кучеренко працював на підприємстві більше 25 років. Хоч робота і важка та чоловік не бажав змінювати фах, пропрацював на підприємстві все життя і хотів би повернутися після війни.
«Згадую 24 лютого 2022 року… Чесно, мені до останнього не вірилося у те, що таке може статись. Пам’ятаю метушню на дорогах та у магазинах, коли люди в паніці розкуповували усе. Та прийняти нову реальність довелось швидко. Вже у середині березня, коли ворог підступив до меж Кривого Рогу із Півдня, довелося стати на захист країни. Прийшла повістка і наступного дня я вже був у військовій частині», — розповів чоловік про початок свого шляху в ЗСУ.
У 90-тих чоловік служив у аеромобільних військах спершу навідником, а потім став командиром гармати. Тому Олександр з військовим досвідом, став дуже необхідним поповненням у війську.
Воїн опинився на Харківському напрямку, командував відділенням у полку з охорони стратегічних об’єктів та комунікацій. Їх завданням стала охорона складів, електростанцій та підстанцій, автомобільних та залізничних мостів, залізничних станцій, щоб не було диверсій.
Перші півроку були складними, долати труднощі екіпірування воїнам допомагали волонтери та профспілка.
«Тому я вдячний ПМГУ, що там пам’ятають про нас, допомагають та багато чого передають хлопцям, мобілізованим до війська. Це не лише каски та бронежилети, а й ліхтарі, шкарпетки, спальні мішки. Два місяця тому я отримав від Профспілки плащ-намет. Він дуже виручає, адже там, де проходить наша служба, погода прохолодніше, ніж вдома, весь час дощі та волого. Повністю накриваєшся цим плащем, навіть автомат можна сховати під нього – і сам комфортно почуваєшся, і зброя залишається сухою, тож не буде іржавіти. Також якось довелося звертатись до нашого цехкому, який тоді очолювала Тетяна Мисляй, за аптечкою. Вона допомогла, вислала мені аптечку, де було багато бинтів та марлі для тампонації, а також турнікет. Вдячний за це!», – подякував за підтримку воїн.
Олександр зміг піти у відпустку, побачити рідних та друзів, чому дуже радий.
«Трохи відпочив, розслабився, а далі – буде що буде. На жаль, у багатьох ще є така думка, що ось коли вороги в наше місто прийдуть, то тоді візьму зброю і буду захищати рідну домівку. Але навіщо чекати цього? Тоді вже пізно буде. Треба розуміти, що коли ворог приходить, то він зрівнює міста із землею, як це було з Авдіївкою та Бахмутом! Тому загарбників потрібно зупиняти зараз», – наголосив захисник.
Нагадаємо, що криворіжці віддали шану оборонцям, які пожертвували найціннішим заради перемоги, новими меморіальним дошками.
