Як розповідає «Криворізький міський відділ Управління поліції охорони», там, де закінчується один шлях, починається інший: історія ветерана Антона Гавриша
До Дня Національної поліції України, яка цього року відзначає 11-річчя, ми хочемо розповісти історію людини, для якої служіння державі не завершилося після війни. Це історія ветерана, який, захищаючи Україну, віддав частину свого здоров’я, пройшов через найважчі випробування, але не втратив головного — бажання бути корисними своїй країні.
Сьогодні він продовжує службу в лавах поліції охорони, щодня стоячи на варті безпеки українців.
Антону лише 28 років, але за цей час він уже пройшов шлях, який для багатьох міг би вмістити ціле життя: війна, бойові завдання, поранення, тривала реабілітація та повернення до мирного життя. Ці випробування назавжди змінили його долю, але не змогли зламати силу його характеру.
Народився він 4 травня 1998 року. У 2016 році завершив навчання у Краматорському центрі професійно-технічної освіти, здобувши фах електрогазозварювальника.
До початку повномасштабної війни працював за спеціальністю на Новокраматорському машинобудівному заводі. Як і багато молодих людей, будував плани на майбутнє: прагнув професійного розвитку, придбав власне житло, мріяв про першу подорож за кордон. Попереду було мирне життя, наповнене простими, але важливими мріями та цілями.
Однак 24 лютого 2022 року розділило життя на «до» і «після».
Ще напередодні, 23 лютого, він отримав повістку. Не шукаючи шляхів уникнення відповідальності, вже вранці 24 лютого добровільно прибув до військкомату та свідомо став до лав Збройних Сил України.
Військову службу проходив на посаді кулеметника у складі 90-го батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади.
Свій перший бойовий досвід отримав у селі Богородичне Донецької області. Надалі виконував бойові завдання у Мар’їнці, Святогірську та Долині. Кожен день на передовій вимагав витримки, мужності та внутрішньої стійкості.
Після успішного контрнаступу українських сил та звільнення Красного Лимана його підрозділ було передислоковано до Білогорівки Луганської області. Саме там під час виконання бойового завдання він отримав поранення.
Далі були лікування, реабілітація та тривалий процес відновлення.
Згодом його звільнили в запас за станом здоров’я.
Після завершення військової служби він переїхав до Кривого Рогу, де ще у 2022 році знайшли прихисток його рідні, які були змушені евакуюватися через війну.
У квітні 2023 року Антон відкрив нову сторінку свого життя. Після військової служби він продовжив свій шлях захисту та відповідальності, розпочавши службу у Криворізькому міському відділі Упраління поліції охорони в Дніпропетровській області на посаді охоронника взводу «Титан».
Крок за кроком він повертався до мирного життя, продовжуючи рухатися вперед попри всі пережиті випробування.
Протягом цього складного шляху поруч із ним була дружина. Її підтримка, любов та віра стали важливою опорою, що допомагала долати найважчі моменти.
Сьогодні він — не лише ветеран. Він є прикладом того, що справжня мужність проявляється не тільки на полі бою, а й у здатності після пережитих випробувань продовжувати жити, будувати майбутнє, працювати, любити та залишатися відданим своїй країні.
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
