Денис ЛОГВИНЕНКО народився у Кривому Розі, рано втратив батьків. У 2016-му переїхав на Івано-Франківщину, у Бурштин, де одружився, народив двох дітей. Його життя обірвала війна
Шановний, пане Президент!
Прошу Вас, розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату, підсобнику, робітнику інженерно-технічного відділення, інженерно-технічного взводу мостів, інженерно-технічної роти військової частини А 4733, Логвиненко Денису Леонідовичу, 23.12.1988 р.н., просить дружина Захисника України Редькіна Надія Вікторівна.
Житель Івано-Франківської області, міста Бурштин, з 21.08.22 року вступив до лав ЗСУ. Військову присягу прийняв 24.08.22 року, військова частина А 2900 з 05.10.22 р.
Продовжив службу стрільцем — помічником гранатометника військової частини А 4355 з самого початку та до кінця.
Мій чоловік був на нульових позиціях Донецької та Запорізької області, спочатку у складі 77-ї десантно-штурмової бригади, перші бої за Україну і її територіальну цілісність провів у Соледарі, Благодатному, Бахмуті.
Уродженець Кривого Рогу був відважним воїном, вірним побратимом, людиною слова, міцним та незламним, але нажаль виконавши військовий обов’язок в бою за Україну її свободу і незалежність, загинув 1 березня 24-го року під час виконання завдання в н.п Новомихайлівка, Покровського району Донецької області внаслідок атаки ворожих FPV дронів.
Денис до останнього подиху з честю виконував обов’язок щодо захисту України і українського народу.
Я, дружина Логвиненко Дениса Леонідовича, залишилась одна з двома неповнолітніми дітьми.
В пам’ять про вірну службу мого чоловіка, прошу присвоїти звання «Герой України» (посмертно).
ПІДПИСАТИ ПЕТИЦІЮ
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
